Урок 43

Тема. Українське мистецтво другої половини ХІХ ст.

Мета: охарактеризувати розвиток мистецтва в Україні у другій половині ХІХ ст., а саме — розвиток живопису, музики, театру, архітектури та скульптури, детально зупинившись на діяльності провідних українських митців даного періоду; розвивати в учнів навички роботи в групах, з текстовими та візуальними джерелами інформації, навички самостійної роботи; виховувати в учнів естетичні смаки та уподобання.

Основні поняття: живопис, музика, театр, драматургія, архітектура, скульптура.

Обладнання: роздавальні картки з текстовими та візуальними джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком українського мистецтва;

• характеризувати стан розвитку живопису, музики, театру, архітектури та скульптури в Україні у другій половині ХІХ ст.;

• на основі різних джерел інформації: визначати й характеризувати основні чинники, які впливали на розвиток даних галузей культури, процеси та пам’ятки культури даного періоду; порівнювати ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства; характеризувати й оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Пригадайте, за яких умов розвивалася українська культура другої половини ХІХ ст.

2. Які здобутки українського мистецтва першої половини ХІХ ст. ви можете пригадати? Назвіть прізвища відомих митців данного періоду.

3. Поміркуйте, які фактори впливали на розвиток українського мистецтва другої половини ХІХ ст. Як саме?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Як нам вже відомо, незважаючи на численні труднощі та перешкоди, українська культура другої половини ХІХ ст. продовжувала розвиватися як єдине ціле, як культура українського народу і досягла неабияких успіхів. Не стало у цьому винятком

й українське мистецтво.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Метод «Ажурна пилка»

На цьому уроці вивчення нового матеріалу відбувається з допомогою метода «Ажурна пилка». На попередньому уроці учні були поділені на чотири («домашні») групи.

• 1-а группа. Розвиток драматургії і театру в Україні в другій половині ХІХ ст.

• 2-а группа. Розвиток музичного мистецтва в Україні в другій половині ХІХ ст.

• 3-я група. Розвиток архітектури та скульптури в Україні в другій половині ХІХ ст.

• 4-а група. Розвиток українського живопису в Україні в другій половині ХІХ ст.

Також учням були роздані фігурки різних кольорів: червоного, жовтого, синього і зеленого. Коли починається розгляд нового матеріалу, то діти кілька хвилин працюють у «домашніх групах», обмінюються думками щодо приготовленого завдання. А на уроці

формуються нові групи за кольором, й учні обмінюються тією інформацією, яку вони підготували вдома, оскільки в кожній групі є вже спеціалісти з кожного питання. Через 10 хвилин вони повертаються в «домашні групи» і показують результати своєї роботи.

Від кожної групи виступає один учень, який характеризує розвиток певної галузі мистецтва. Інші учні мають право доповнювати.

Крім цього, вони отримують ще додаткові завдання на опрацювання текстових та візуальних історичних джерел.

1-а група ділиться на дві підгрупи. Перша підгрупа опрацьовує документ і виконує завдання до нього.

Уривок з листа Михайла Старицького до Івана Франка

«Від 1863 по 1871 рр. і від 1876 – до 1881 рр. були страшенні утиски і цензурні, і поліцейські, і жандармські: мало не щоденні труси, арешти, тюрми, висилки до Сибіру і навіть шибениці… так при таких обставинах доводилося працювати: і не було де шукати

ні правди, ні підмоги, тільки невелике коло українських літераторів та щирої молоді підтримувало мене, іноді чужі люди промовляли слово ласкаве чи ставали попліч життя, а найбільше невгавна жадоба… власної думки.

…До 1872 року було заборонено цілком у Росії наше слово: ми змушені були співати у концертах народні пісні французькою мовою… Отож з 1872 року розрішено було український приватний спектакль: з того часу я взявся й до сцени… Склалося в Києві Товариство сценічних аматорів, і я став на чолі його режисером і постатчиком п’єс… Указом 1876 року українська мова була цілком заборонена…

А з 1881 року знову стала дозволеною, хоч і тяжкими обставинами, рідна сцена, і я з гарячою вірою завзявся постачати до неї, а потім з 1883 року і сам став на чолі трупи, поклавши на її розвиток усю свою спадщину…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України  кін. XVIII — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 270–271)

Завдання

1. Проаналізуйте умови, за яких розвивався український театр другої половини ХІХ ст.

2. Хто такий Михайло Старицький? Яку роль він відіграв у розвитку українського театру?

Друга підгрупа опрацьовує документ та ілюстрації з портретами

Марка Кропивницького, Миколи Садовського, Марії Заньковецької, Панас Саксаганський ілюстрацію «Марія Заньковецька на сцені» і дають відповіді на запитання.

К. Станіславський про українських акторів

«Такі українські актори, як Кропивницький, Заньковецька, Саксаганський, Садовський — блискуча плеяда майстрів української сцени, які ввійшли золотими літерами на скрижалі світового мистецтва й нічим не поступаються знаменитим — Щепкіним, Мочаловим, Соловйовим, Недєліним. Той, хто бачив гру українських акторів, зберіг світлу пам’ять про них на все життя». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 280)

Завдання

Який внесок зробили в розвиток українського театру актори, прізвища яких згадуються в документі?

2-а група також ділиться на дві підгрупи. Перша підгрупа працює над документом.

О. Д. Бойко про творчість М. Лисенка

«Найпомітнішою постаттю в музичному житті України цієї доби був Микола Лисенко. Намагаючись привернути увагу широкого загалу до життєдайних джерел фольклору, він обробив та опублікував понад 600 народних пісень, своїми теоретичними працями

заклав підвалини української музичної фольклористики. Розуміючи масштаби і значення творчості Т. Шевченка для процесу становлення української нації, композитор створив цілий музичний цикл «Музика до «Кобзаря» Т. Шевченка», до якого увійшли понад

80 творів різних жанрів та форм. Скарбницю вітчизняної музики збагатили опери М. Лисенка «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Енеїда» та ін.» (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 282)

Завдання

1. Чому Бойко у своїй праці називає М. Лисенка «найпомітнішою постаттю в музичному житті України цієї доби»?

2. Які думки та почуття викликає у вас музика М. Лисенка?

  Друга підгрупа слухає музику Державного Гімну України (автор Михайло Вербицький) та працює з текстом Державного Гімну (автор Павло Чубинський).

Завдання

Як ви думаєте, чому саме ця пісня після проголошення незалежності України стала Державним Гімном?

3-я група опрацьовує документи та ілюстрації, на яких зображені архітектурні споруди даного періоду:

• Музей Чорноморського флоту в Севастополі (арх. А. Кочетов);

• оперний театр в Одесі (арх. Г. Гельмер, Ф. Фельнер);

• оперний театр у Києві (арх. В. Шретер);

• будинок Гінзбурга в Києві (арх. Братман, Шлейфер).

Цей вид роботи виконується в парах.

О. Д. Бойко про розвиток архітектури

«Характерними ознаками розвитку архітектури в другій половині ХІХ ст. були великі масштаби забудови; застосування нових технологій та матеріалів (бетон, залізо, залізобетон тощо); втрата єдиного архітектурного стилю, панування еклектики — механічного поєднання елементів різних архітектурних стилів». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 283)

Асєєв Ю. С. про розвиток архітектури в Україні в другій половині ХІХ ст.

«Розвиток капіталістичних відносин в Україні в другій половині ХІХ ст. визначив різкий поворот у забудові міст. Виникають нові типи будівель — палаци змінились багатоповерховими будинками, зводяться заводи і фабрики, торгові і промислові будівлі,

вокзали, банки та інші небачені до того часу будови. Розвиток будівельної техніки і появу залізобетону, нових металевих конструкцій, нових технічних прийомів було викликано завданнями часу і забезпечило можливість подолання будівельних проблем.

…Настав час кардинальних змін всіх складових архітектури — «користь, міцність і краса». Народжується новий стиль, характерний для епохи капіталізму, складний і суперечливий, як сама епоха. Прийнято називати його «еклектизм»…» (Асеев Ю. С. Стили в архитектуре Украины. — К.: Будівельник, 1989. — С. 65)

Завдання

1. Назвіть основні риси української архітектури в другій половині ХІХ ст.?

2. Період панування в архітектурі еклектизму деякі вчені називають «безстилля». Чи згодні ви з цією думкою? Чому?

4-а група ділиться на малі підгрупи (можна також це завдання запропонувати деяким учням виконати індивідуально), кожна з яких отримує на парту ілюстрацію з картиною відомого українського художника другої половини ХІХ ст.:

• К. Трутовський «Одягають вінок»;

• В. Орловський «Хати в літній день», «Відпочинок у степу»;

• С. Світославський «Вечір у степу», «Вітряк»;

• М. Пимоненко «Ярмарок», «Святочне ворожіння»;

• І. Похитонов «Зимові сутінки на Україні»;

• С. Васильківський «Весна в Україні» та ін.

Діти повинні проаналізувати картини за таким планом:

1. Як називається картина?

2. Хто є її автором? Що ви знаєте про його творчість?

3. До якого жанру живопису відноситься?

4. Опишіть картину:

1) Що на ній зображено (на передньому плані, на задньому, ліворуч, праворуч, чому саме так, а не інакше)?

2) Які художні засоби і кольори використано художником? Чому саме такі?

3) Чиє тут зображення людей? Як вони зображені?

4) Як ви думаєте, яка головна ідея цього твору? Що хотів показати автор?

5) Які думки та почуття викликає у вас ця картина?

V. Узагальнення та систематизація знань

Завдання

Розставте номери, під якими перелічені твори українського мистецтва, відповідно до їх авторів.

1. «Коза-дереза»

2. «Святочне ворожіння»

3. «Весілля в Київській губернії»

4. «Оранка в Малоросії»

5. «Весільний викуп»

6. «Сорочинський ярмарок»

7. «Кобзар»

8. «Дай серцю волю — заведе в неволю»

9. «Доки сонце зійде, роса очі виїсть»

10. «Переселенці»

11 . «Запорожець у розвідці»

12. «Дві сім’ї»

13. «Пошились у дурні»

14. «Сінокіс»

15. «Пан Коцький»

16. «Мартин Боруля»

17. «Колядки на Україні»

18. «Сто тисяч»

19. «Хазяїн»

20. «Різдвяна ніч»

21. «Глитай, або ж павук»

22. «Утоплена»

Відповідь: Лисенко — 1,15, 20, 22 ; Пимоненко — 2, 3, 14; Кропивницький — 8, 9, 12, 13; Карпенко-Карий — 16, 18, 19; Трутовський — 5, 6, 17; Позен — 4, 7, 10, 11 .

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника

2. Трьом учням підготувати повідомлення на теми:

1) «Пісенний побут українців другої половини XIX століття»;

2) «Декоративно-ужиткове мистецтво»;

3) «Побут народних мас»