Урок 41 Тема. Особливості розвитку культури. Розвиток освіти - Конспекти уроків історії України 9 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Вівторок, 06.12.2016, 15:05
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 9 клас

Урок 41 Тема. Особливості розвитку культури. Розвиток освіти

Урок 41

Тема. Особливості розвитку культури. Розвиток освіти

 

Мета: визначити особливості розвитку української культури другої половини ХІХ ст., а також схарактеризувати стан розвитку освіти на українських землях в даний період; розвивати в учнів навички роботи з текстовими джерелами, аналізувати їх, робити висновки, узагальнення, висловлювати й доводити свою точку зору, складати зв’язну розповідь; виховувати в учнів естетичні смаки та уподобання.

Основні поняття: культура, освіта.

Обладнання: роздавальні картки з текстовими джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати на карті основні місця і території, пов’язані з розвитком освіти;

• характеризувати стан освіти в Україні у другій половині ХІХ ст.;

• на основі різних джерел інформації: визначати й характеризувати основні чинники та особливості розвитку культури данного періоду; порівнювати ідеї та цінності, що були характерні для тогочасної культури з сучасними цінностями українського суспільства; характеризувати й оцінювати внесок окремих діячів у вітчизняну та світову культуру.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Пригадайте, яким був стан освіти в Україні у першій половині ХІХ ст.?

2. Порівняйте розвиток освіти в Наддніпрянській України та на західноукраїнських землях. Зробіть висновки.

3. Як ви думаєте, чи змінилася освітня політика російського та австрійського урядів у другій половині ХІХ ст.? Як саме? Чому ви так вважаєте?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. У другій половині ХІХ ст. Україна залишалася поділеною між двома імперіями — Російською та Австро-Угорською.

Відсутність національної держави та антиукраїнська політика російського та австрійського урядів, безумовно, накладали негативний відбиток на стан та розвиток культурних процесів. Але, незважаючи на це, українська культура продовжувала розвиватися як культура українського народу і характеризувалася величезними досягненнями в усіх її сферах.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Метод «Мозковий штурм»

Учитель просить учнів стисло висловлювати свої думки з приводу факторів, які позитивно та негативно впливали на розвиток української культури другої половини ХІХ ст. Пропозиції учнів записуються на дошці у два стовпчики. Далі, з метою більш детального з’ясування цього питання, учитель пропонує учням опрацювати два документи.

Документ № 1

«У другій половині ХІХ ст. відбулося територіальне роз’єднання українських земель, завершилося формування української нації, ускладнилася соціальна структура та політизувалося суспільне життя. Всі ці явища та процеси залишили помітний відбиток на розвиткові культурної сфери. Зокрема, буржуазні реформи розширили межі культурно-просвітницької діяльності, створили нові умови для позитивних зрушень у культурі. Поява альтернативних центрів влади (земств), гласність, правовий захист прав людини, перетворення університетів на осередки вольнодумства суттєво змінили атмосферу в суспільстві, створили передумови для переходу до цивілізованіших форм співжиття. Традиційний монолог офіційної влади дедалі більше поступався місцем діалогу влади з суспільством. Позитивним зрушенням у культурній сфері сприяли і модернізація економіки та завершення промислового перевороту, які зміцнили матеріальну базу культури, стимулювали розвиток освіти та науки. Домінуюча в перші пореформені роки ідеологія народництва не тільки кликала до здійснення революції, вона орієнтувала увагу інтеліґенції на селянство, у середовищі якого збереглися в незайманому вигляді християнська мораль та національна культура. Ця орієнтація зумовила вивчення проблем етнографії, фольклору, мови, а також стимулювала бажання в значної частини української різночинної інтеліґенції активно сприяти народній освіті, підвищувати культурний рівень селянства». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 273–274)

Завдання

Визначте чинники, які позитивно впливали на розвиток української культури другої половини ХІХ ст.

Документ № 2

«Водночас у пореформений період існували чинники, які заважали розквіту української культури, помітно деформували процесс її розвитку. Відсутність в українців власної національної держави, асиміляторська політика Російської імперії призвели до трагічних

наслідків — еміграції значної частини інтеліґенції за кордон; залучення елітної частини українських інтелектуалів (М. Гоголь, В. Короленко, К. Ушинський, І. Грабар та ін.) у розбудову російської культури. Контрреформи 80–90-х років суттєво звузили поле культурницької діяльності, посилили консервативні настрої в суспільстві, на деякий час блокували активність національної інтеліґенції.

Безумовно, не сприяв поступальному розвиткові української культури і низький відсоток українців у містах, які дедалі більше перетворювалися на інтелектуальні центри й осередки активного політичного та культурного життя». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 274)

Завдання

Визначте чинники, які негативно впливали на розвиток української культури другої половини ХІХ ст.

Складання узагальнюючої таблиці

Після опрацювання документів учні роблять висновок про особливості розвитку української культури в даний період, порівнюють свої відповіді із твердженнями, записаними на дошці, складають узагальнюючу таблицю.

Чинники, що позитивно впливали

на розвиток культури

Чинники, що негативно впливали

на розвиток культури

Реформи 60–70-х років (скасування кріпацтва, реформа освіти, земська,

судова, міська реформи), які розширили межі культурно-просвітницької діяльності та створили нові умови для позитивних зрушень у розвитку культури.

Модернізація економіки, розвиток

фабрично-заводського виробництва, завершення промислового перевороту,

розвиток ринкових відносин стимулювали розвиток культури, особливо освіти та науки.

Активна культурно-просвітницька діяльність діячів суспільно-політичного та національно-визвольного рухів

Відсутність власної державності,

антиукраїнська політика російського та австрійського урядів (русифікація, полонізація, мадяризація, понімечення українського населення).

Численні заборони урядів обох імперій (Валуєвський циркуляр, Емський указ, контрреформи 80–90-х років тощо).

Переслідування з боку влади передових діячів української культури, еміграція за кордон частини української інтеліґенції

 

Повідомлення учнів про розвиток освіти

Заслуховування повідомлень учнів. По ходу їхньої розповіді складається узагальнююча табличка «Розвиток освіти в Україні».

Виступи учнів за темами:

1. «Освітня політика урядів царської Росії та Австро-Угорської імперії»;

2. «Стан середньої і вищої освіти».

Стан освіти в Україні в другій половині ХІХ ст.

Освіта

 

 

Західноукраїнські землі

Початкова

Недільні школи для дорослих;

початкові народні училища;

церковнопарафіяльні школи

Початкові школи, які виходять

з-під опіки церкви до світських органів влади

Середня

Класичні та реальні гімназії;

інститути шляхетних дівчат, приватні пансіони,ремісничі, нижчі промислові, комерційні, технічні, сільськогосподарські училища,

учительські семінарії

Гімназії: в Галичині: 6 українських

і 29 польських; на Буковині:

2 німецько-угорські;

у Закарпатті: 3 німецько-угорські

 

Вища

Харківський, Київський і Новоросійський університети.

Ніжинський історико-філологічний інститут, Харківський ветеринарний інститут, Південноросійський технологічний інститут у Харкові,

Київський політехнічний інститут, Вище гірниче училище в Катеринославі

Львівський та Чернівецький університети;

Технічна академія у Львові, Львівська академія ветеринарної медицини

 

Завдання

1. Які зміни в розвитку освіти в Україні відбулися в другій половині ХІХ ст., порівняно з першою половиною ХІХ ст.?

2. Порівняйте стан освіти на українських землях під владою Російської та Австрійської імперій.

3. Покажіть на карті міста, де в другій половині ХІХ ст. діяли вищі навчальні заклади.

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота в групах

Групи мають опрацювати уривки текстів і дати відповідь на запитання.

1-а група

Уривок із праці О. Д. Бойка «Історія України»

«На початку 60-х років Російська імперія стояла на порозі кардинальних змін та зрушень в освітній сфері. З одного боку, самодержавство розуміло, що чим нижчий рівень освіти народу, тим простіше ним управляти за допомогою централізованого бюрократичного апарату, з іншого — розпочата модернізація суспільства зумовлювала гостру потребу у високоосвічених, кваліфікованих робітниках та піднесення загального освітнього та культурного рівня народу, оскільки тільки за таких умов можна було масово запровадити новітню техніку, передові технології, більш ефективні фор-ми організації праці». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 274–275)

Завдання

• Які дві протилежні тенденції визначали розвиток освіти в Наддніпрянській Україні в другій половині ХІХ ст.?

2-а група

Уривок з праці О. Д. Бойка «Історія України»

«У другій половині ХІХ ст. певні зрушення в освітній галузі відбулися в західноукраїнських землях. По-перше, відповідно до реформи 1869 року початкові школи вийшли з-під опіки церкви і були підпорядковані світській владі. По-друге, ця ж реформа бодай формально запроваджувала обов’язкове навчання для дітей віком від 6 до 14 років. По-третє, наприкінці ХІХ ст. було розширено коло навчальних закладів, що давали вищу освіту, — до Львівського університету приєдналися Чернівецький університет (1875), Львівський політехнічний інститут (1877), Академія ветеринарної медицини (1898). Однак, незважаючи на позитивні зміни, рівень освіти в західноукраїнських землях залишався низьким. Зокрема, 1890 р. неграмотними у Східній Галичині були 66,4 % населення, а на Буковині — 75 %». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 276)

Завдання

1. Що нового ви дізналися про розвиток освіти на західноукраїнських землях в другій половині ХІХ ст.?

2. Зробіть загальний висновок про стан освіти в Україні у другій половині ХІХ ст.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення на тему «М. Грушевський — видатний представник української історичної науки».

3. Визначити двох учнів консультантів для опрацювання питань про розвиток природничих та гуманітарних наук в Україні у другій половині ХІХ ст.

4. Декілька учнів мають підготувати коротенькі повідомлення про розвиток літератури (творчість Марка Вовчка, Л. І. Глібова, А. П. Свидницького, С. В. Руданського, І. С. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, П. А. Грабовського, І. І. Манжури, Лесі Українки, Ю. К. Федьковича, І. Франка, М. Коцюбинського).

Категорія: Конспекти уроків історії України 9 клас | Додав: Alisan (12.09.2013)
Переглядів: 378 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги