Урок 33 Тема. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з теми «Модернізація українського суспільства в середині — другій половині ХІХ ст. - Конспекти уроків історії України 9 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Середа, 07.12.2016, 19:20
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 9 клас

Урок 33 Тема. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з теми «Модернізація українського суспільства в середині — другій половині ХІХ ст.

Урок 33

Тема. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів з теми «Модернізація українського суспільства в середині — другій половині ХІХ ст.»

 

Мета: перевірити рівень підготовки учнів з теми відповідно до програмових вимог: рівень теоретичних знань дат, фактів, подій, понять та їх розуміння і використання; перевірити рівень набутих умінь і сформованих навичок; оцінити рівень навчальних досягнень учнів з вивченої теми.

Тип уроку: контролю та перевірки знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Методичні рекомендації (див. урок № 8).

ІІ . Оцінювання та перевірка знань

Виконання завдань

1. Прочитайте текст і дайте відповідь на запитання.

«Взагалі селян… реформа розчарувала. Вони сподівалися права на володіння своїми наділами — натомість наділи урізалися, а селянам нав’язувався обтяжливий фінансовий тягар. По селах прокотилася хвиля заворушень… Але їх завжди швидко придушували,

й селяни продовжували в поті чола добувати свій щоденний хліб, хоч і за помітно змінених умов». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 228)

Про яку реформу йдеться в документі?

Відповідь: селянська реформа 1861 р.

2. Прочитайте уривок зі статті І. Франка «Як живеться селянам-хліборобам» і виконайте завдання.

«Половина наших мужиків все з року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має на чому вижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе так бідно, як мало де в котрому краю. Та половина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, зарібками та службами по дворах та інших роботах. Але ж гіркі та непоплатні у нас зарібки. Великого промислу та фабрик у нас дуже мало, а цілий заробок то лише на панських ланах. Платня робітника у нас усюди дуже мала… Нещасливе ж те життя тих наших безземельних мужиків. Половина майже кожного села — то такі бідаки, що навіть чорного хліба не мають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить. Стара убога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі… Такої ж бідноти… у нас чимраз більше, бо й усі наші селяни-хлібороби так зі

всіх боків притиснені, і всім їм грозить однаке лихо…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. XVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 190)

Визначте причини еміграції українського селянства західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст. за кордон.

Відповідь: тяжке становище селян, слаборозвинена промисловість, дешева наймана праця

3. Прочитайте уривок з документа і дайте відповідь на запитання.

«Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають селянам за встановлені повинності в постійне користування… для забезпечення побуту і виконання обов’язків їх перед урядом визначену в Положеннях кількість польової землі та інших

угідь.

Користуючись цим поземельним наділом, селяни зобов’язані виконувати на користь поміщиків визначені в Положеннях повинності…

Разом із тим їм надається право викупляти присадибну їх осілість, за згодою поміщиків вони можуть купувати у власність польові землі та інші угіддя, відведені їм на постійне користування. З таким придбанням у власність визначеної кількості землі селяни звільняються від обов’язків щодо поміщиків за викуплену землю і вступають у стан вільних селян-власників» (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза,

1996. — С. 114)

1) Укажіть назву цього документа та коли (місяць і рік) він був виданий.

2) Які громадянські права здобували селяни?

3) Чи залишалися селяни і після реформи «нижчим станом»?

4) Як визначався розмір отримуваного селянином земельного наділу?

5) Яку назву отримували селяни на перехідному етапі до укладання викупної угоди?

6) На яких умовах селяни отримували землю?

Відповідь:

1) Маніфест Олександра ІІ 19 лютого 1861 р. про скасування кріпацтва.

2) Особисті й майнові (право укладати договори, займатися торгівлею і промисловістю, володіти рухомою та нерухомою власністю, самостійно виступати в суді, брати участь

в органах громадського самоврядування, переходити в інші стани, вступати до навчальних закладів на службу тощо).

3) Так, бо залишалися сплата селянами подушного податку, рекрутські набори, фізичні покарання.

4) «Добровільною угодою» між поміщиком і селянином.

5) Тимчасовозобов’язаними.

6) За викуп. Селянам, які неспроможні були сплатити суму викупу, держава надавала позику на строк до 49 років.

4. Позначте тенденції, які визначали розвиток сільського господарства українських земель у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст. (чотири правильні відповіді).

1) Домінування в аграрній сфері селянських землеволодінь.

2) Перебування поміщицьких господарств у кризовому стані.

3) Послаблення експлуатації селянства.

4) Майнова диференціація селянства.

5) Застосування найновіших способів і засобів ведення господарства.

6) Поява в аграрному секторі надлишку робочої сили.

7) Розвиток підприємництва.

Відповідь: 2), 4), 6), 7).

5. Позначте тенденції, які визначали розвиток промисловості українських земель у складі Російської імперії у першій половині ХІХ ст. (чотири правильні відповіді).

1) Надзвичайно повільне зростання кількості промислових підприємств.

2) Відбувався промисловий переворот.

3) Невикористання нової техніки та технологій.

4) Поступове витіснення мануфактур капіталістичними фабриками.

5) Збільшення ролі праці кріпосних селян.

6) Виникнення нових галузей промисловості.

7) Формування спеціалізації районів на виробництво певної промислової продукції.

Відповідь: 2), 4), 6), 7).

6. Позначте ознаки та прояви кризи, яку переживала Російська імперія середині ХІХ ст. (чотири правильні відповіді).

1) Занепад поміщицьких маєтків.

2) Посилення експлуатації селян.

3) Панування інтенсивних методів господарювання.

4) Швидкий розвиток капіталістичних процесів.

5) Зростання соціального напруження у суспільстві.

6) Посилення процесу відставання Росії від провідних європейських держав.

7) Перемога Росії у Кримській війні.

Відповідь: 1), 2), 5), 6).

7. Позначте характерні риси модернізаційних процесів другої половини ХІХ ст. в Російській імперії (чотири правильні відповіді).

1) Поява нових прогресивних явищ в економіці відбувалася завдяки силовій модернізації «згори».

2) Несистемне запозичення та використання світових досягнень у галузі техніки та технології виробництва.

3) Ліквідація багатоукладності господарства.

4) Одночасне існування феодального та капіталістичного укладів господарства.

5) Залагодження соціальних та політичних проблем.

6) Зростання соціального напруження в суспільстві.

7) Формування Південного нафтового району.

Відповідь: 1), 2), 4), 6).

8. Позначте основні положення селянської реформи 1861 р. (чотири правильні відповіді).

1) Селяни отримали особисті права (поміщик не мав права їх купувати, дарувати, обмінювати, селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика, йти на службу, вступати до навчальних закладів, переходити до інших станів).

2) Селяни отримали майнові права (укладати договори, займатися промислами чи торгівлею, володіти власністю).

3) Селяни отримали право на власну землю. Розмір селянського наділу визначався поміщиком.

4) Надлишок землі у селянина відбирався на користь поміщика і називався «відруб».

5) Селянин укладав «викупну угоду» і повинен був за землю заплатити (20 % суми одразу, а 80 % — брали позику у держави з відсотками на 49 років) .

6) Ціна на землю в 4 рази перевищила ринкову ціну.

7) До укладання «викупної угоди» селяни вважалися тимчасовозобов’язаними.

Відповідь: 1), 2), 5), 7).

9. Позначте твердження, які характеризують наслідки промислового перевороту для Наддніпрянської України (чотири правильні відповіді).

1) Спочатку відбувалося широке впровадження машинного обладнання у вугільній промисловості, а потім і в інших галузях.

2) Зростання кількості мануфактур з використанням вільнонайманої праці.

3) Зростання міст і міського населення.

4) Формування нових соціальних груп: робітники й інтеліґенція.

5) Підвищується продуктивність праці.

6) Зростає виробництво і продаж хліба, цукру, сукна, паперу, поташу, селітри.

7) Зародження і розвиток ринкових відносин.

Відповідь: 3), 5), 6), 7).

10. Позначте галузі промисловості Наддніпрянської України, які в другій половині ХІХ ст. досягли найбільших успіхів (чотири правильні відповіді):

1) Вугледобувна;

2) гірничорудна;

3) нафтопереробна;

4) металургійна;

5) текстильна;

6) виробництво будівельних матеріалів;

7) транспортне і сільськогосподарське машинобудування.

Відповідь: 1), 2), 4), 7).

11 . Позначте українські міста, які в другій половині ХІХ ст. являлись великими промисловими центрами Наддніпрянської України (чотири правильні відповіді).

1) Київ;

2) Житомир;

3) Чернігів;

4) Миколаїв;

5) Харків;

6) Одеса;

7) Катеринослав.

Відповідь: 1), 5), 6), 7).

12. Позначте прізвища найбільш відомих українських підприємців другої половини ХІХ ст. (чотири правильні відповіді).

1) Терещенки;

2) Харитоненки;

3) Савченки;

4) Петренки;

5) Яхненки;

6) Симиренки;

7) Кузьменки.

Відповідь: 1), 2), 5), 6).

13. Позначте основні галузі промисловості західноукраїнських земель в другій половині ХІХ ст. (чотири правильні відповіді).

1) Металургійна;

2) нафтодобувна;

3) машинобудівна;

4) вугледобувна;

5) соледобувна;

6) виробництво озокериту;

7) лісопильна.

Відповідь: 2), 5), 6), 7).

14. Установіть відповідність між назвою реформ 60–70-х років в Російській імперії та їх змістом

А  Земська реформа

1   Утворення Державного банку

Б  судова реформа

2   створення виборних місцевих органів самоуправління;

В  реформа міського самоврядування

3   підпорядкування цензурних установ Міністерству внутрішніх  справ;

Г  фінансова реформа

4  створення у містах виборних органів влади — міських дум;

 

5   запровадження гласності судового процесу

Відповідь: А — 2; Б — 5; В — 4; Г — 1.

15. Установіть відповідність між назвами українських міст ХІХ ст. та їх сучасними назвами.

А   Катеринослав

1   Донецьк

Б   Єлисаветград

2    Запоріжжя

В  Олександрівськ

3   Херсон

Г   Юзівка

4  Дніпропетровськ

 

5   Кіровоград

Відповідь: А — 4; Б — 5; В — 2; Г — 1.

ІІІ . Домашнє завдання

Одному учневі підготувати повідомлення про Володимира Антоновича.

 
Категорія: Конспекти уроків історії України 9 клас | Додав: Alisan (12.09.2013)
Переглядів: 380 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги