Урок 16. Тема: Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848 –1849 рр. в Австрійській імперії - Конспекти уроків історії України 9 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
П`ятниця, 02.12.2016, 20:55
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 9 клас

Урок 16. Тема: Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848 –1849 рр. в Австрійській імперії

Урок 16

Тема. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848 –1849 рр. в Австрійській імперії

Мета: з’ясувати, як розгортався національно-визвольний рух в Галичині, Буковині і Закарпатті під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії; розвивати в учнів уміння співвідносити історичні події всесвітньої історії та історії України, а також опрацьовувати історичні документи, складати хронологічну таблицю, робити висновки й узагальнення; на прикладах національно-визвольної боротьби в Західній Україні розвивати в учнів патріотичні почуття.

Основні поняття: Головна руська рада, «Зоря Галицька», автономія.

Обладнання: карта, таблиця, документи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічну послідовність подій даного періоду;

• хронологічно співвідносити національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії та інших країнах Європи;

• показувати на карті території, охоплені антикріпосницьким рухом; показувати на карті й співвідносити території, охоплені національно-визвольним рухом в українських землях та революційними подіями у країнах Європи;

• на основі опрацювання різних джерел інформації: визначати та характеризувати передумови, причини, форми, характер і наслідки протесту різних верств українського населення, сутність програмових вимог національно-визвольного руху; порівнювати мету, завдання і форми національного руху наприкінці 40-х рр. XIX ст. в українських землях під владою Росії та Австрії з вимогами європейських народів під час революцій; давати власну оцінку подіям 1848–1849 рр. на західноукраїнських землях.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Що вам відомо про революцію 1848–1849 років у країнах Європи?

2. Які держави вона охопила?

3. Які вимоги повсталі революціонери висували у цих країнах?

4. Які українські землі входили до складу Австрійської імперії?

5. Яким було їх соціально-економічне становище?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Революційна хвиля охопила країни Європи, народи яких повстали проти монархічної влади і вимагали демократичних перетворень, проголошення рівноправності і демократичних свобод. Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях

під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії передбачав відродження української державності. Ця революція увійшла в історію під назвою «весна народів».

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Питання про революційні події в Галичині вивчається шляхом поєднання розповіді вчителя та одночасного складання хронологічного ланцюжка історичних подій після опрацювання історичних джерел.

Революційні події в Галичині

Березень 1848 р. — повстання робітників, ремісників, студентів у Відні. До них приєднуються селяни. Повстанці вимагають скасування кріпосного права, поліпшення економічного становища

 

15 березня 1848 р. — проголошення Конституції в Австрійській імперії, яка передбачала скликання парламенту й проголошення демократичних прав та свобод. Населення Львова вітає прийняття Конституції, відбувається формування національної гвардії.


17 березня 1848 р. — створення нового уряду.

Протягом березня повстання поширюється на території Угорщини, Чехії, Західної України

 

13 квітня 1848 р. — створення поляками у Львові Центральної Народної Ради. Поляки вимагали перетворення Галичини на польську автономну провінцію. Вважали, що українці Галичини повинні до них приєднатися й відмежуватися від решти українців, бо вони є гілкою польського народу

  

16 квітня 1848 р. — указ про скасування панщини. Панщина в Галичині

скасовувалася на 5 місяців раніше, ніж в усій Австрійській імперії, — з 15 травня 1848 р.

 

19 квітня 1848 р. — львівські українці надіслали петицію імператору з вимогами рішучих перетворень у культурній сфері (запровадження в школах української мови, видання законів на українській мові, знання української мови чиновниками). Невдовзі почала виходити перша газета українською мовою «Зоря Галицька»

 

Травень 1848 р. — українці Галичини створюють Головну Руську Раду, яку очолив

Г. Яхимович. Їхні програмові вимоги: відстоювати інтереси українців; поділ Галичини на Східну (українську) і Західну (польську); проголошення автономії Східної Галичини; надання українцям права доступу в усі державні установи; забезпечення вільного національного розвитку українського населення Східної Галичини; проведення демок-

ратичних виборів; навчання в усіх закладах рідною мовою; зрівняння в правах духівництва усіх віросповідань. Вони доводили, що галицькі українці й українці в Росії — то один народ. В Галичині зароджується українсько–польське протистояння

 

Обидві ради створюють місцеві ради, випускають газети. Австрійський уряд автономії Галичини не проголосив.

У Львові частина української ополяченої шляхти створює Руський собор, який підтримує ЦНР. Мета цієї організації — внести розкол в український національний рух, відстояти незалежність Польщі, до складу якої повинна увійти і Галичина

 

Червень 1848 р. — Слов’янський конгрес у Празі намагався примирити поляків та українців і вирішити долю Галичини. Вироблено програмовий документ «Вимоги українців в Галичині»: рівноправність української мови в школах і державних установах, рівноправність представників усіх національностей і віросповідань, створення україно-польської гвардії і керівних органів. Але ці рішення так і залишилися на папері

 

10 липня 1848 р. — розпочинає роботу австрійський парламент. Інтереси українців представляли 39 депутатів, які виступили з вимогою про поділ Галичини на Східну і Західну. Але ця вимога не була виконана

 

9 серпня 1848 р. — розповсюдження в Північній Буковині указу про скасування кріпосного права

 

7 вересня 1848 р. — рейхстаг затвердив скасування феодальних повинностей за викуп: 2/3 сплачують еляни, 1/3 – держава

 

 

19 жовтня 1848 р. — перший з’їзд діячів української культури і науки у Львові.

 

25 жовтня 1848 р. — у Львові заснована «Галицько-Руська матиця» — товариство, яке відало виданням підручників українською мовою 1–2 листопада 1848 р. — Львівське збройне повстання придушене австрійським урядом

 

1848–1849 рр. — велике повстання селян на Буковині під керівництвом Лук’яна Кобилиці, який повернувся сюди після виступу в австрійському парламенті

 

1849 р. — придушення всіх революційних виступів. Настання періоду реакції:

• скасування демократичних свобод та Конституції, відновлення старої системи управління;

• розпуск парламенту та Головної Руської Ради

                                                                                                                                                  Революційні події на Буковині

Березень 1848 р. — початок революційних подій у Чернівцях та інших містах. Створення Національної гвардії

 

Вісім депутатів у австрійському парламенті були від Буковини, в тому числі й Лук’ян Кобилиця. Діяли спільно з депутатами від Галичини

  

1848–1849 рр. — селянське повстання під керівництвом Лук’яна Кобилиці, який повернувся на Буковину невдоволений рішенням австрійського парламенту. Повстанці організували вибори місцевого самоврядування та розподіл майна поміщиків серед селян. Повстання було придушено. Лук’яна Кобилицю заарештовано

 

Революційні події в Закарпатті

Повсталі спочатку вимагали автономії Закарпаття в межах Угорщини, а потім об’єднання з українцями Галичини. Вони не підтримали збройне повстання угорців проти Австрії, бо ті не враховували інтереси українців. Керівник революційного руху — Адольф Добрянський 

Робота в малих групах

Працюючи над складанням хронологічного ланцюжка, учитель одночасно організовує роботу учнів з історичними джерелами. Ці завдання можна виконати в малих групах.

1-а група працює на початку уроку, коли йдеться про цілі, які ставили перед собою українці, беручи участь в революції. Учні опрацьовують уривок з книги О. Субтельного «Україна: історія».

Із праці О. Субтельного «Україна: історія»

«Перед українцями у 1848 р. стояло два першочергових і тісно переплетених питання. Одне за своєю суттю було соціально-економічним і торкалося традиційної проблеми селянства, зокрема нестерпно тяжких феодальних повинностей. Інше пов’язувалося

з новою концепцією національної незалежності, і в тому числі зі співіснуванням в одній провінції двох народів — поляків та українців, котрі до недавнього часу вважали себе просто селянством чи шляхтою, греко- чи римо-католиками, а тепер починали визначати

себе за окремі етнокультурні спільності, або нації, з різними національними прагненнями». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 220)

Завдання

1. На основі даного документа визначте, які завдання необхідно було вирішити українцям в ході революції.

2. А чому саме ці завдання були найважливішими для українців? Відповідь обґрунтуйте.

2-а група аналізує питання про розмах національно-визвольного руху в Західній Україні.

Где єсть така сила,

Щоб Русина повалила?

Лев ся орла не боїть,

Як лев рикне, птах злетить.

Разом, браття, до діла!

Щоби віру імила

Європа, і люди знали,

Що Русини з мертвих встали.

(Сарбей В. Г. Історія України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 78)

Завдання

• Про якого орла і лева йдеться у вірші?

3-я група досліджує питання про утворення Головної руської ради для визначення її завдань. Учні опрацьовують текст «Першої відозви Головної Руської Ради від 10 травня 1848 року».

Із першої відозви Головної Руської Ради від 10 травня 1848 року

«Ми, галицькі українці, належимо до великого українського народу, що одною мовою говорить…

…Ми зібралися й працюватимемо у такий спосіб:

1. Першим нашим завданням буде зберегти віру й поставити наш обряд і права наших священиків і церкви нарівні з правами інших обрядів.

2. Розвивати нашу національність у всіх напрямках: досконаленням нашої мови, заведенням її у школах вищих і низших, видаванням часописів…, поширенням добрих та корисних книжок в українській мові та прагненням завести нашу мову в усіх публічних установах і т. ін.

3. Будемо берегти наших конституційних прав, пізнавати проблеми нашого народу й шукати способів на поправу його життя на конституційному шляху…» (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 102–103)

Завдання

1. Які програмові завдання ставила перед собою Головна Руська Рада? Порівняйте їх з програмовими завданнями Центральної Народної Ради.

2. Дайте оцінку програмовим засадам Головної Руської Ради.

4-а група вивчає питання про діяльність українських депутатів в Австрійському парламенті. Учні розглядають картину художника П. Вернера «Селянські депутати від Галичини в Австрійському парламенті».

Завдання

1. За допомогою ілюстрації складіть розповідь про діяльність депутатів від України в Австрійському парламенті?

2. Які вимоги висувала українська делегація?

3. Як ви вважаєте, чому австрійський уряд не виконав своїх обіцянок щодо поділу Галичини на Східну і Західну?

5-а група розглядає питання про діяльність Лук’яна Кобилиці в австрійському парламенті та організацію ним селянського повстання в 1848–1849 роках.

Уривок з народного переказу про Лук’яна Кобилицю

«Обрали гуцули Кобилицю послом до Відня. Він їздив за цісарською правдою та привіз одне розчарування. «Не в цісаря, — говорив, — а у власних руках наша вірна правда, мужицька доля». Відтоді народ ще більше повірив Кобилиці, потоком поплив до Карпатського Беркута, несучи свої жалоби на панів, на гірку долю.

Ватажок муси податися в ліс. Через Василя Берлама передавав листи до сейму, що після скасування панщини пани по-старому збиткуються над людьми. Листів було багато, але ніхто жодної уваги не звертав. Цісарський уряд був наче німий…

Застукали-таки пани Кобилицю. Арештували, кинули до тюрми, тішилися. Та, опріч смерті, нічого не домоглися. Мученицькою смертю погиб Лук’ян Кобилиця. Погиб, та пам’ять про нього вічно живою лишилася в народі». (Сарбей В. Г. Історія України ХІХ —

поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 79)

Завдання

1. Як документ характеризує ставлення простого народу та панів до Лук’яна Кобилиці?

2. Чому пам’ять про Лук’яна Кобилицю залишилися жити в народних піснях та переказах?

Робота з джерелом інформації

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із книги О. Субтельного «Україна: історія»

«У цей переламний період українці вперше у своїй історії дістали нагоду самовиразитися як нація. Поза всяким сумнівом, найбільшим досягненням 1848 року для українців стали скасування панщини та впровадження конституційного правління. Але ці здобутки не належали виключно українцям, оскільки завдяки тимчасовій слабкості габсбурзького режиму аналогічних поступок домоглися й інші народи.

Найвидатнішим серед суто українських досягнень цього періоду стала діяльність Головної Руської Ради. …Успіхи Головної Руської Ради, яка змогла мобілізувати ще вчора пасивних українців на досягнення чітко окреслених цілей, були просто вражаючими. Заснувавши установи, що систематично сприяли культурному розвиткові, Головна Руська

Рада зробила перші кроки до перетворення Галичини на організаційну твердиню українства.

Але 1848 рік висвітлив і недоліки західних українців, найсерйозніший із яких полягав у відсутності дієвого проводу. Монополізувавши керівництво, духовенство наклало на весь західноукраїнський політичний рух свій незгладимий відбиток. Убачаючи в Габсбургах своїх найбільших доброчинців, священики Головної Руської Ради нав’язували українському суспільству позицію цілковитої й безумовної підтримки династії. Внаслідок цього протягом 1848 року українці опинилися на боці абсолютизму протии повсталих поляків і мадярів, які переважно дотримувалися ліберальних і демократичних поглядів.

Проте в цілому 1848 рік, без сумніву, знаменував переламний момент в історії західних українців. Він покінчив з їхньою віковою інертністю, бездіяльністю та ізоляцією й поклав початок довгій запеклій боротьбі за національне та соціальне визволення». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 224)

Завдання

1. Які наслідки і значення подій 1848 р. для України визначає Субтельний у своїй праці?

2. Чому він вважає 1848 р. переломним моментом в історії західних українців?

3. Чи згодні ви з оцінкою подій революції, яку дає нам Субтельний? Відповідь обґрунтуйте.

V. Узагальнення та систематизація знань

Робота з документом

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Із висловлювання чеського поета і критика Ф. Палацкого

«Я визнаю українців за самостійний народ, знаю Галичину особисто і знаю їхню літературну мову… Поважайте національне прагнення цього переслідуваного, але до самостійності покликаного народу».

Завдання

1. Подумайте, про що свідчить цей документ.

2. Чому Палацкий вважав, що українці Галичини покликані до самостійності? Відповідь обґрунтуйте.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Скласти історичний портрет Лук’яна Кобилиці.

Категорія: Конспекти уроків історії України 9 клас | Додав: Alisan (12.09.2013)
Переглядів: 853 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги