Урок 14 Тема. Кирило-Мефодіївське братство - Конспекти уроків історії України 9 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Субота, 03.12.2016, 16:47
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 9 клас

Урок 14 Тема. Кирило-Мефодіївське братство

Урок 14

Тема. Кирило-Мефодіївське братство

Мета: охарактеризувати процес утворення, програмові документи, громадсько-політичну діяльність та значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні; розвивати в учнів уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки; на прикладах діяльності братчиків виховувати в учнів почуття любові до Батьківщини і свого народу.

Основні поняття: Кирило-Мефодіївське братство, «Книга бутя українського народу», «Статут слов’янського братства Св. Кирила і Мефодія», Слов’янська федерація, Слов’янський собор.

Обладнання: мультимедійна презентація «Кирило-Мефодївське братство», роздавальні картки з історичними джерелами, портрети учасників Кирило-Мефодіївського братства.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• охарактеризувати програмові документи Кирило-Мефодіївського братства і на їх основі визначити мету, цілі та завдання, які ставило перед собою товариство;

• з’ясувати значення Кирило-Мефодіївського братства для розгортання національно-визвольного руху в Україні;

• вдосконалити уміння працювати з документами та іншими історичними джерелами, аналізувати їх, робити висновки, порівняння, висловлювати свої думки;

• давати власну оцінку діяльності товариства.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань учнів

Завдання

1. Які ви знаєте течії суспільно-політичного руху, що діяли в Україні наприкінці XVIII — на початку ХІХ ст.?

2. Чи однаково вони бачили майбутнє України?

3. А чому вони мали різні точки зору з цього питання?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. 3 березня 1847 р. студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство, яке він випадково виявив. Поліція одразу ж арештувала провідних членів цієї групи й доставила їх у Петербург. У результаті посилених допитів

власті дізналися про існування Кирило-Мефодіївського товариства — першої на Україні організації політичного спрямування. Незабаром стало очевидним, що побоювання влади щодо існування широкого підпільного руху були перебільшеними. Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих, тому власті вирішили, що товариство не є серйозною загрозою для самодержавства. Зокрема, шеф жандармів граф Орлов зазначав у своєму листі до Миколи І: «Общество было не более как ученый бред трех молодых людей».

А чи насправді це було так і товариство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях? На сьогоднішньому уроці ми спробуємо знайти відповідь на це запитання.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Розповідь учителя про передумови утворення Кирило-Мефодіївського братства

— Перш ніж ми познайомимося із діяльністю Кирило-Мефодіївського товариства, давайте пригадаємо, які існували етапи розвитку національних рухів у Східній Європі (в т. ч. і в Україні):

1. Фольклорно-етнографічний — на цьому етапі невеликі групи вчених з метою підтвердження самобутності власного народу збирають та вивчають історичні документи, етнографічні експонати, фольклорні пам’ятки.

2. Літературний (або культурницький) — відродження мови народу, боротьба за розширення сфери її вжитку, особливо в літературі та освіті.

3. Політичний — більш організоване згуртування національних сил, поява та зміцнення їхніх політичних організацій, усвідомлення національних інтересів, активна боротьба за національне визволення.

Проблемне завдання

Якому етапу розвитку національного руху відповідає діяльність Кирило-Мефодіївського братства?

Відповідь на це завдання учні повинні дати в кінці уроку.

Під час лекції учителя про зовнішньополітичні й внутрішньо-політичні обставини, які вплинули на процес формування товариства, діти мають визначити передумови утворення Кирило-Мефодіївського товариства, склавши таблицу.

Передумови утворення Кирило-Мефодіївського товариства

Зовнішні

• Загострення протистояння в Європі між силами абсолютизму і демократії;

• розвиток європейської філософської

думки та ідей польського романтизму;

• поява європейських таємних

організацій

Внутрішні

• Подальший наступ російського царизму на права українців;

• посилення процесу русифікації;

• виникнення української національної ідеї;

• збереження та подальший розвиток традицій українського національно-визвольного руху

Робота учнів з програмовими документами Кирило-Мефодіївського братства

1-а група. Опрацювати уривок з «Книги буття українського народу» й виконати завдання.

Текст 1

«Україна встане із своєї могили і кликне знову до братів-слов’ян, і почують її поклик, встане Слов’янщина, і не зостанеться в ній ні царя, ні князя, ні графа, ні герцога, ні сіятельства, ні превосходительства, ні пана, ні боярина, ні мужика, ні холопа, ні в Великій Росії, ні в Польщі, ні на Україні, ні в Чехії, ні у хорутан, ні в сербів, ні у болгарів. І Україна буде незалежною республікою в слов’янськім союзі. Тоді скажуть всі народи, показуючи на те місце, де на карті буде намальована Україна: «От камінь, відкинений будівничим, — а він ліг основою всього». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 458)

Завдання

1. Яким братчики бачили майбутнє України?

2. У чому вони вбачали історичне покликання України?

3. Як ви вважаєте, чому саме Україні відводилася вирішальна роль у боротьбі за утворення Слов’янської федерації?

4. Прокоментуйте вислів, виділений у тексті.

2-а група. Опрацювати записи одного з братчиків Василя Білозерського і виконати завдання.

Текст 2

«Як вірні сини своєї батьківщини, одушевлені бажанням всякого добра до неї, ми повинні йти до здійснення в ній божої правди, царства свободи, братської любові і народного добробуту. Одначе ясно, що окреме існування її (України) неможливе: вона буде між

кількома огнями, буде під натиском і може підпасти гіршій долі, ніж яку потерпіли поляки. Одинокий спосіб для привернення прав, прийнятий розумом і ухвалений серцем, полягає в об’єднанні слов’янських племен в одну сім’ю, з охороною закону, любові і свободи кожного». (Грушевський М. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 459)

Завдання

1. На яких засадах повинно було здійснитися об’єднання слов’янських держав?

2. Чому братчики вважали, що буде неможливим окреме існування України як самостійної демократичної держави, а тільки у союзі з іншими слов’янськими народами?

3-я група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товариства і виконати завдання.

Розділ І. «Головні ідеї»

1. Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.

2. Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південно-русів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуруганами

(хорватами) і болгар.

3. Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.

4. Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.

5. Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.

6. Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С.71)

Завдання

1. Визначте, які завдання ставили братчики для розв’язання соціальних і національних проблем українців.

2. Як має бути організовано управління Слов’янською федерацією?

3. Як ви думаєте, чому у переліку слов’янських племен, які повинні увійти до Слов’янської федерації, українці стоять на першому місці?

4-а група. Опрацювати Статут Кирило-Мефодіївського товариства і виконати завдання.

Розділ ІІ. «Головні правила»

1. Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або

ікону з іменами чи зображеннями цих святих.

2. Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги,

він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.

3. У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.

4. Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів. <…>

8. Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.

9. Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним. <…>

11 . Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього». (Турченко Ф. Г., Мороко В. М. Історія України. Кін. ХVІІІ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 2000. — С. 71)

Завдання

1. На яких засадах мало діяти Кирило-Мефодіївське товариство?

2. Про що свідчить відмова товариства від принципу «Мета виправдовує засоби»?

Робота над узагальнюючою таблицею

За результатами роботи учні складають узагальнюючі таблиці.

Головне завдання

Спонукати всіх слов’ян до боротьби за економічне, соціальне й національне визволення

 

Програмові цілі

• Знищення царизму, кріпосного права і поділу населення на стани.

• Об’єднання слов’янських народів у єдину федерацію.

• Кожний слов’янський народ зберігає свою самостійність і незалежність й утворює власну державу з республіканською формою правління у складі федерації.

• Управління Слов’янською федерацією повинен здійснювати Слов’янський собор із представників усіх слов’янських народів.

• Проголошення рівності, демократичних прав і свобод народів.

• Розвиток національної мови та культури усіх слов’янських народів.

• Українському народові відводилася місія визволителя та об’єднувача усіх слов’янських народів.

• Правове законодавство має ґрунтуватися на релігійних ідеях

 

Релігійна спрямованість

• Названо на честь відомих слов’янських просвітителів, православних Кирила й Мефодія.

• Форма організації була запозичена в українських церковних братств.

• У програмових документах домінують соціальні ідеї первісного християнства.

• Чітко простежується ідея відстоювання загальнолюдських цінностей: справедливості, свободи, рівності й братерства

 

Форми та методи діяльності

• Нелегальність і конспірація.

• Прийняття присяги.

• Проголошення взаємодопомоги.

• Поширення освіти і грамотності серед населення.

• Поширення своїх ідей через виховання молоді та розповсюдження літератури

 

Дві течії товариства

Помірно-ліберальна

Радикальна

Костомаров, Куліш, Бєлозерський, Маркович.

Прагнуть досягти поставленої мети шляхом проведення реформ і здійснення поступових перетворень

Шевченко, Навроцький, Гулак, Посяда.

Виступають за революційний переворот, встановлення республіки, соціальне й національне звільнення українського народу

Значення діяльності товариства

• Поклало початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

• Це була спроба передової частини української інтеліґенції осмислити та визначити місце і роль українського народу в тогочасному світі.

• Спроектували передові західноєвропейські ідеї на український ґрунт.

• Сформулювали основні засади українського національного відродження.

• Визначили форми і методи досягнення поставленої мети.

• Діяльність товариства — то був початок довгої безупинної боротьби української інтеліґенції з російським царизмом

 

V. Узагальнення та систематизація знань

Учні дають відповідь на питання, яке прозвучало на початку уроку:

• А чи насправді це і товариство не становило загрози самодержавному російському правлінню на українських землях?

Завдання виконується методом «Прес».

Висновок. Поява та діяльність Кирило-Мефодіївського товариства фактично поклала початок переходу від культурницького до політичного етапу боротьби за національний розвиток України.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Підготувати повідомлення «Місце Т. Г. Шевченка в українському національному відродженні» (чотирьом учням).

3. Усім учням підготувати уривки із творів Т. Г. Шевченка, в яких звучать українські національні ідеї
Категорія: Конспекти уроків історії України 9 клас | Додав: Alisan (12.09.2013)
Переглядів: 511 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги