Урок 9 Тема. Розвиток українського мистецтва - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
П`ятниця, 02.12.2016, 20:53
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 9 Тема. Розвиток українського мистецтва

Урок 9

Тема. Розвиток українського мистецтва

 Мета: охарактеризувати стан розвитку української архітектури, образотворчого та ужиткового мистецтва в XVI — на початку XVII ст.; розвивати в учнів уміння на основі джерел інформації визначати характерні ознаки розвитку українського мистецтва, на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури визначати характерні риси українського народу; на основі пам’яток української культури виховувати в учнів національно-патріотичні та естетичні почуття.

Основні поняття: «кам’яниця», «іконопис», «іконостас», «книжкова мініатюра», «гравюра».

Обладнання: картки з текстовими та візуальними історичними джерелами, портрети діячів культури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати розвиток української архітектури, образотворчого та ужиткового мистецтва XVI — початку XVII ст.;

• називати імена діячів культури та назви їхніх творів;

• розпізнавати та описувати видатні культурні пам’ятки;

• на конкретних прикладах матеріальної та духовної культури розкривати характерні риси українського народу;

• визначати характерні ознаки розвитку українського мистецтва.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Історичний диктант

1. У кінці XVI ст. українські землі входили до складу таких держав: ____, __ __ та __ .

2. У цей період формується новий стан українського суспільства — __ .

3. Тяжкий національний гніт, зростаюча загроза ополячення й окатоличення, складне становище Української православної церкви,спустошливі напади турків та татар __ впливали на розвиток української культури.

4. У побуті для написання судових та урядових документів, полемічних та ораторських творів, поезій, літописів використовувалася __мова, а церковні ж книжки писалися __ мовою.

5. Першою відомою книгою Святого Письма, що була написана того-часною народною мовою, стало __ __ .

6. Реформаційний рух зумовив появу в Україні __ та __ шкіл.

7. Найбільш відомими православними навчальними закладами того-часної України були __ __ та __ __ __ .

8. Засновником Острозької академії був __ __ . Це був перший __ навчальний заклад на території України.

9. У 1574 р. з’явилися перші друковані в Україні книги — __ і __ .

10. Найбільш досконалим виданням І. Федорова стала надрукована у 1581 р. церковнослов’янською мовою __ __ .

11. Історичні твори, в яких з позиції середньовічного світогляду описані події за роками, називаються — __ .

12. До середини XVII ст. на українських землях у різний час діяло __друкарень.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Після виконання тестових завдань діти дають усно відповідь на запитання.

1. В яких умовах розвивалася українська культура другої половини XVI ст.?

2. Які чинники мали значний вплив на її розвиток?

3. Пригадайте основні досягнення української освіти, книгодрукування та літописання.

4. Чи можна стверджувати, що в даний період українська культура переживала період піднесення?

У ч и т е л ь. Сьогодні на уроці ми продовжимо розмову про стан української культури XVI — початку XVII ст.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Діти об’єднуються в дві групи під керівництвом учнів-консультантів.

1-а група. Користуючись підручником, опрацювати питання «Розвиток архітектури та містобудування».

2-а група — «Розвиток скульптури та живопису».

Кожна з двох груп ділиться на малі групи, яким пропонується опрацювати візуальні джерела інформації. (У разі їх відсутності у підручнику вони готуються як роздавальний матеріал.) На виконання цих завдань учням відводиться 5–6 хвилин.

Матеріали до уроку

(використовуються вчителем для доповнення відповідей учнів)

Архітектура й містобудування

Головним напрямком в розвитку архітектури XVI ст. залишається будівництво оборонних споруд. Це пояснювалося рядом причин:

а) існувала постійна загроза несподіваних нападів турків та татар;

б) часті війни, які доводилося вести українському населенню;

в) активне проникнення іноземних держав на українські землі.

За таких умов ознак оборонної архітектури набували навіть церковні споруди.

Майже в усіх містах і містечках зводилися фортеці, які називалися замками. Більшість українських замків були дерев’яними, в тому числі й Київський. Їх оточували земляними валами, всередині яких були дерев’яні зруби. Поверх валу будували зрубні стіни. Замки мали високі вежі з бійницями в кілька ярусів. Перед валом викопувався глибокий рів. Якщо дозволяли природні умови, то він заповнювався водою.

Єдиним шляхом до замку були ворота з підйомним мостом.

Міцнішими порівняно з дерев’яними фортецями були кам’яні замки. Вони, зокрема, існували в Кременці, Луцьку, Кам’янці-Подільському, Львові.

Добре укріпленими фортецями були монастирі.

Ще один напрямок в розвитку архітектури — будівництво культових споруд. Вони, як уже зазначалося, також мали вигляд оборонних споруд. Великі монастирі нагадували справжні фортеці з міцними мурами або навіть з вежами-бастіонами (наприклад, Троїцький монастир у Межиріччі поблизу Острогу, Успенський Почаївський монастир). До оборони пристосовувалися окремі храми — церкви та собори, що мали ознаки фортеці: товсті стіни, маленькі віконця, башти тощо.

На містобудування XVI ст. мала вплив культура європейського Відродження, особливо

в містах Західної України. Дуже часто проекти забудови українських міст замовлялися архітекторам з Європи. І тоді в роботі ці майстри поєднували європейські ідеї з місцевими традиціями.

Унікальним зразком такого поєднання є львівські споруди:

 каплиця Боїмів та Кампіанів,

будинок Корнякта,

Чорна кам’яниця,

Успенська церква,

каплиця Трьох Святителів,

вежа Корнякта та ін.

Характерними ознаками цих архітектурних споруд є: розкішне різьблення, художні рослинні орнаменти, поєднання релігійних та реалістичних зображень — все це елементи ренесансного архітектурного стилю. Відомими архітекторами цього періоду були: Петро Красовський, Павло Римлянин, Войтех Капинос, Амброджо Прихильний, Петро Барбон та ін.

Скульптура та живопис

Великі зрушення відбувалися й у розвиткові скульптури. Важливим досягненням стала поява монументальної скульптури. У більшості випадків скульптурні зображення застосовували для оздоблення архітектурних споруд. Наприклад, львівські споруди

Чорної кам’яниці,     

будинку Корнякта,

каплиці Трьох святителів, Успенської церкви прикрашали скульптурними рельєфами та пишним різьбленням. Мають скульптурні різьблення і львівські

каплиці — Кампіанів та Боїмів.

Основними видами живопису в Україні були церковний настінний розпис — фреска та іконопис.

 Їхніми основними темами були Страшний Суд,

 Різдво Христове, Успіння Богородиці. Але у цей період в іконописі з’являються нові ознаки, зокрема багатьом іконам того часу притаманне відображення реального світу.

Наприклад, на іконах Преображення із Яблунева та Воскресіння з Рави-Руської поряд з релігійними сюжетами присутнє зображення природи: гір зі стрункими смереками та синіми схилами. Дедалі частіше зображення на релігійних образах набували портретних рис.

Великої майстерності досягли українські митці у створенні іконостасів, хоча це вимагало великого таланту й неабиякої майстерності, адже в них поєднувалися живопис, архітектура й декоративне різьблення. При виготовленні іконостасів майстри часто поєднували ідеї Ренесансу із самобутніми українськими властивостями.

До шедеврів українського мистецтва належить іконостас львівської Успенської церкви. Ікони для нього малювали видатні львівські художники Федір Сенькович та Микола Петрахнович.

На фресках також поряд із релігійними мотивами з’явилися побутові деталі, зображення сучасників — церковних ієрархів.

Крім церковного, розвивався й світський живопис.

Світське малярство набувало ознак реалістичного мистецтва. За тієї доби з’явилися портрет, історичний, батальний живопис, пейзаж. Особливого поширення набуває портретний жанр. У цей час були написані

портрети князя Костянтина Острозького,

львівського купця Костянтина Корнякта, руського воєводи Яна Даниловича. Талановитим художником-портретистом був Микола Петрахнович зі Львова.

Високого рівня розвитку досягла мініатюра — виконані фарбами зображення, що прикрашали рукописні книги.

 Особливою майстерністю вирізняються мініатюри Пересопницького Євангелія (1556—1561), на яких зображено чотирьох євангелістів. Із кінця XVI ст. у мініатюрах поєднувалися плетінчастий і рослинний орнаменти (візерунки), що спиралися на народні мотиви.

З розвитком книгодрукування в художньому оформленні книг почала використовуватися гравюра.

Так називається зроблений на папері відбиток із зображення, яке вигравіруване на дошці. Сюжети для гравюр бралися з Євангелія. Високою майстерністю відзначалися також гравюри «Апостола» та Острозької Біблії.

Своїми гравюрами уславилася друкарня Києво-Печерського монастиря.

Світська гравюра з’явилася пізніше — на початку XVII ст.

Робота в групах

1-а група

1-а підгрупа. Працює з ілюстраціями

«Луцький замок»,

 «Кам’янець-Подільська фортеця»,

«Мури замку в Бережанах».

Запитання

1. Чому в даний період масштабності набуло будівництво оборонних споруд?

2. Які регіони України мали найбільшу кількість оборонних споруд? Чому саме вони?

2-а підгрупа. Працює із ілюстраціями

«Троїцький монастир під Острогом»,

 «Покровська церква в Сутківцях».

Завдання

Використовуючи дані ілюстрації, визначте, який вигляд мали того-часні церкви та монастирі. Чому?

3-я підгрупа. Працює з ілюстраціями

«Кам’яниці площі Ринок у Львові»,

«Будинок Корнякта у Львові»,

«Аркада-лоджія будинку Корнякта».

Запитання

1. Що таке кам’яниця?

2. Розглянувши дані ілюстрації, визначте, які ознаки доби Відродження втілено у спорудах західноукраїнських міст.

2-а група

1-а підгрупа. Працює з ілюстраціями

«Скульптура фасаду каплиці Боїмів у Львові»,

«Надгробок київського воєводи Адама Киселя».

Запитання

У чому полягали особливості розвитку української скульптури в другій половині XVI — на початку XVII ст.?

2-а підгрупа. Працює з ілюстраціями

«Титульний аркуш Острозької Біблії»,

«Мініатюра з Пересопницького Євангелія»,

«Портрет Костянтина Корнякта», «В’їзд Ісуса Христа до Єрусалима» з іконостаса П’ятницької церкви у Львові.

Завдання

1. На основі даних ілюстрацій визначте, які види живопису розвивались в Україні в даний період.

2. Охарактеризуйте коротко кожен з них.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Наприкінці уроку учні ще раз називають основні досягнення української архітектури, скульптури, живопису та складають узагальнюючі таблиці та схеми.

V. Домашнє завдання

 1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

2. Визначити, які пам’ятки культури даного періоду були створені на території вашого краю.

Джерела:

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (13.09.2013)
Переглядів: 469 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги