Урок 7 Тема. Українське козацтво наприкінці XVI ст. - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Середа, 07.12.2016, 19:18
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 7 Тема. Українське козацтво наприкінці XVI ст.

Урок 7 Тема.

 Українське козацтво наприкінці XVI ст.

Мета: охарактеризувати військове мистецтво козаків, з’ясувати причини утворення реєстрового козацтва, сформувати в учнів знання про перші козацькі повстання кінця

XVI ст., а також визначити їх місце і роль в українському національно-визвольному русі; розвивати в учнів уміння визначати суть історичних явищ та подій, їхні причини та значення, давати характеристику історичним діячам, аналізувати різноманітні джерела інформації.

Основні поняття: «тришеренгова піхота», «рухомий табір», «реєстрове козацтво».

Обладнання: карта, роздавальні картки зі схемами, таблицями, документами та ілюстраціями, портрети керівників козацьких повстань.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

характеризувати особливості військового мистецтва козаків;

пояснювати причини та наслідки перших козацьких повстань, визначати їх місце в українському національно-визвольному русі;

показувати на карті напрямки козацьких походів та перших повстань;

визначати хронологічну послідовність основних подій;

застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «реєстрове козацтво» та «національно-визвольний рух»;

називати імена видатних козацьких провідників;

удосконалити вміння визначати суть історичних явищ та подій, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, давати характеристику історичним діячам.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

На початку уроку діти пригадують основні риси українських козаків. Тут можна також застосувати метод «Мозкова атака». Учні називають риси, а вчитель записує їх на дошці й робить висновки, доповнюючи в разі необхідності ці відомості.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Наприкінці XVI ст. становище в українських землях вкрай ускладнилося. З одного боку, експансія Польщі призвела до втрати решток державності і посилення польських впливів на українське населення, з іншого — існувала постійна загроза нападів з боку Туреччини та Кримського ханства. Саме за таких обставин формується українське

козацтво, яке поступово перетворилося на провідну верству українського суспільства. Також підвищилося військова майстерність козаків, чому сприяли їхні часті військові походи. Посилився козацький рух, що згодом набув ознак національно-визвольного.

Робота з термінами

Національно-визвольна боротьба — масовий рух різних верст населення за національну, політичну, соціальну, релігійну свободу всього народу, рух за звільнення від іноземного панування й утворення незалежної національної держави.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота в групах

1-а група

Опрацьовує питання «Козацька піхота» за документами та ілюстрацією «Тришеренговий порядок козацької піхоти».

Документ 1

«Гучної слави зажила козацька піхота — основний рід козацького війська. Під час бою вона шикувалася у три шеренги. Стріляла тільки перша лава, друга подавала, а третя заряджала рушниці. Під час особливо жорстоких битв застосовувався й інший бойовий лад. Приміром, козацьке військо могло змішатися з ворожим. Такий бій козаки називали галасом». (Власов В. Історія України. 8 клас. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 30)

Документ 2

«В умовах боротьби з татарською кіннотою запорожці розробили тактику бою рухомим, а також окопаним табором. Коли військо рухалося похідним строєм, його оточували з обох боків вози, які скріплювалися між собою ланцюгами. В голові і в тилу табору встановлювалися гармати, а його лівий і правий фланги прикривали козаки з рушницями.

В разі потреби табір зупинявся, вози окопували й заповнювали землею».

(Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001 — С. 38–39)

Документ 3

«Козаки найбільше виявляють спритність та доблесть, б’ючись у та борі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, які є їхньою звичайною зброєю), обороняючи ці укріплення... Сотня цих козаків під захистом табору не побоїться ні тисячі поляків, ні кількох тисяч татар». (Гійом де Боплан «З опису України»)

Запитання й завдання

1. Визначте, які ознаки військової майстерності мала козацька піхота.

2. Охарактеризуйте бойовий порядок козаків, що називався табором.

3. Як ви вважаєте, чому табір називали «рухомою фортецею»?

2-а група

Опрацьовує питання «Козацька зброя та артилерія» за ілюстраціями «Козацька зброя».

Завдання

1. На основі ілюстрацій охарактеризуйте козацьку зброю.

2. Що вам відомо з попередніх уроків про ставлення козаків до своєї зброї?

3-я група

Опрацьовує питання «Козацька розвідка».

Документ 4

«Козацький сигнальний маяк — так звана фігура — це піраміда з просмолених бочок. Вона була обов’язковою спорудою на кожному сторожовому пості. У разі небезпеки фігури підпалювали, і в небо здіймалася чорна смоляна кіптява, сповіщаючи про біду. У запорозькому війську були сторожова служба і дозор. Козацькі розвідуально-сторожові підрозділи розташовувалися в земляних або дерев’яних укріпленнях на кордонах українських земель». (Власов В. Історія України. Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 30)

Запитання

1. На основі документа визначте, як діяла козацька розвідка.

2. Як ви вважаєте, які причини зумовили існування у запорозькому війську сторожової служби і дозору?

4-а група

Опрацьовує питання «Козацький флот».

Документ 5

«Коли у них виникає намір піти у море, то, не маючи дозволу короля, вони беруть його у свого старшого, скликають Раду і проводять вибори отамана, котрий очолить їх у цьому поході. Далі вони вирушають до Військової Скарбниці, місця свого збору, і будують тут судно близько 60 стоп завдовжки, 10–12 стоп завширшки і 12 — завглибшки. Таке суд-

но не має кіля; його основа — це човен з верби або липи довжиною до 45 стоп. Збоку він обшивається і вивершується дошками від 10 до 12 стоп завдовжки і до однієї стопи завширшки.

...Будуються вони так, як звикли і наші теслі, з перегородками і поперечними лавами, а потім просмолюються. Користуються двома стернами по краях човна. ...Зазвичай з кожного боку від 10 до 15 весел, швидкість більша, ніж у турецьких веслових галер. Є також і щогла, на якій вони [козаки] напинають досить невправно зроблене вітрило; використовують його лише в тиху погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати. Їхні човни не мають верхньої палуби, і коли, наповнюються водою, очерет, прив’язаний довкола човна, не дає йому затонути. До будівництва одного човна приступає 60 чоловік. Закінчують його через два тижні, оскільки вони ... майстри на всі руки. Таким чином, за два-три тижні у них готово 80 або 100 човнів. ...У кожен човен сідає від 50 до 70 чоловік, кожен з яких має дві рушниці і шаблю; на човні є також 4–6 фальконетів і запас харчів, щоб вистачило на всіх». (Гійом де Боплан «З опису України»)

Завдання

1. Охарактеризуйте козацький флот за допомогою документа та ілюстрацій.

2. Як ви вважаєте, в чому була перевага козацьких чайок над турецькими галерами?

5-а група

Опрацьовує питання «Тактика і стратегія козацьких походів», але перед цим відбувається робота з термінами. (За складом вона повинна бути найбільша, можна навіть поділити її ще на підгрупи.)

Довідка

Стратегія — загальний план ведення бойових дій.

Тактика — конкретні дії для виконання бойових завдань.

Документ 6

«...Під час походу ці люди дотримуються тверезості, і якщо між ними трапиться п’яниця, отаман наказує викинути його в море. Окрім того, жодної горілки везти із собою не дозволяється, оскільки під час походів і експедицій вони високо цінують тверезість. Беруть також із собою барильце з вареним пшоном і діжечку з борошном, розведеним на воді, яке їдять, змішуючи з пшоном, всі разом, що вони дуже цінують; цей наїдок служить їм і їжею, і питвом, він має кислуватий смак і називається «саламаха», тобто пречудова страва.

Коли вони вирішують йти війною на татар, щоб помститися за кривду і заподіяні грабунки, то вибирають осінню пору. Спорядившись, вони спускаються по Борисфену. Отаман має на щоглі відзнаку і, звичайно, йде на третину корпуса попереду. Їхні човни тримаються так близько один біля одного, що майже торкаються веслами. Турки, звичайно, бувають попереджені про похід і тримають у гирлі Борисфена напоготові кілька галер, щоб не дати їм вийти [з лиману]. Але козаки хитріші. Вони виходять темної ночі незадовго перед молодиком і переховуються в очеретах, які тягнуться на 3–4 льє [вгору] по Борисфену, куди галери заходити не наважуються, бо колись там зазнали лиха. Отож, задовольняючись чеканням на них [козаків] у гирлі, татари завжди опиняються перед несподіванкою. А оскільки козаки не можуть пройти так швидко, щоб їх не помітили [взагалі], то по всій країні здіймається тривога, досягаючи [самого] Константинополя. Великий Пан розсилає гінців по всьому анатолійському узбережжю, в Болгарію і Румелію, аби там кожен пильнував і був готовий до появи козаків з моря. Та все надарма, бо ті часу не гають і так доречно використовують пору року, що уже через 36 чи 40 годин з’являються біля Анатолії. Прибувши туди, висаджуються на берег, кожен з рушницею в руці, залишаючи у кожному човні для охорони тільки двох чоловіків і двох хлопців. Потім зненацька нападають на міста, захоплюють їх, грабують, палять їх, заглиблюючись іноді на ціле льє в глиб краю, але одразу ж повертаються, знову вантажаться зі здобиччю і вирушають в інше місце, щоб не раз спробувати щастя». (Гійом де Боплан«З опису України»)

Документ 7

«Перш ніж підійти до турецьких міст, вони зрубали велике дерево, лишаючи на ньому всі гілки, і штовхали його перед собою на річці вночі, ...пускали його плисти на ланцюги. (Прим. Від міста Аслан до міста Кизи-Кермена турки натягнули ланцюги, перегородивши Дніпро.) Як тільки воно торкалося ланцюгів, вони починали хитатися, турки здіймали тривогу й стріляли з гармат. Та після того, як вилітало ядро, і перед тим, як турки встигали знов зарядити гармату, козаки проскакували небезпечне місце». (Шерер Ж.–Б. Історія Малоросії. — К.: Український письменник, 1994. — С. 79.)

Завдання

Визначте на основі документів, у чому полягала суть стратегії і тактики козацьких походів.

Робота з документом

Вивчення питання про утворення реєстрового козацтва починається з опрацювання документа.

Документ 8. Д. Дорошенко про зростання козацької сили наприкінці XVI ст.

«Литовський і польський уряди спочатку прихильно дивилися на боротьбу козацтва з татарами; вони хотіли лиш, щоб це військо було суворо слухняне і не виходило у своїм житті й у своїх діях поза межі, які йому ставили представники державної влади. ...Козаки у своїй боротьбі з турецько-татарським світом поводилися зовсім самостійно, не рахуючись із думками і планами уряду. Вони входили у спілку з москалями, втручалися у молдовські справи, робили походи на чорноморське побережжя й обурювали цим не тільки кримський, а й турецький уряд. Турки грозили польсько-литовському уряду помстою, якщо він не приборкає своїх вільних козаків. Але згодом з’явилася ще одна причина, яка змусила звернути уряд особливо пильну увагу на козацтво. Народні маси з великим довір’ям і симпатією почали ставитися до козаків як до оборонців від лютого ворога. Козаки стали героями в очах народу, і козак був ідеалом вільної людини для кожного українця з народу…» (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 86–88)

Завдання

1. На основі цього документа охарактеризуйте відносини, які склалися між польсько-литовським урядом та українським козацтвом.

2. Як ви вважаєте, чи волів бачити польсько-литовський уряд козаків на державній службі? Чому?

У ч и т е л ь. Військова майстерність козаків набуває розголосу у світі. Європейські правителі не один раз залучали козацтво для допомоги у війнах. Ще на початку XVI ст. польський уряд почав використовувати козаків на державній службі, щоб з їх допомогою захистити свої південні кордони. Залучення козацтва до державної служби передбачало також встановлення над ними контролю, щоб обмежити їхній вплив на українське суспільство та уникнути загострення відносин з Туреччиною.

Історична довідка

У 1572 р. польський король Сигізмунд ІІ Август наказав коронному гетьману

 Ю. Язловецькому провести набір козаків на військову службу. Прийняті на державну службу козаки вносилися у реєстр (список),

внаслідок чого дістали і свою назву «реєстрові козаки».

Подальші плани щодо реєстрового козацтва втілювалися за часів польського короля Стефана Баторія.

 У 1578 р. він узяв на державну службу полк із 500 козаків. Ці козаки отримали чималі привілеї: право землеволодіння, звільнення від податків, гарантувалася спадковість майнових прав, право власної військової та судової влади. Їм було надано у володіння місто Трахтемирів поблизу Канева, а також монастир. Це означало, що польський уряд визнав українське козацтво як стан. У такий спосіб було узаконено козацький лад, що сформувався на Запорожжі. Козацтво не втратило своєї єдності й у вирішальні моменти виступало разом.

У ч и т е л ь. Таким чином, наприкінці XVI ст. козацтво, як соціальна верства населення, було неоднорідним.

Реєстрове, або городове козацтво — заможні, привілейовані козаки, які перебували на державній службі в Речі Посполитій.

Запорожці, або низове козацтво — козаки, які проживали в пониззі Дніпра в межах Запорозької Січі.

Нереєстрове козацтво — виникає внаслідок самовільного покозачення, не мало визначеного статусу, проживало в прикордонних районах.

Утім, попри соціальну неоднорідність, козацтво заявило про себе як про сильну опозиційну силу існуючій системі, як про силу, яка несла в собі загрозу польському пануванню на українських землях.

При вивченні наступних питань теми учнів слід розділити на три групи.

1-а група. Молдавський похід Івана Підкови.

2-а група. Повстання під проводом Криштофа Косинського.

3-я група. Повстання під проводом Северина Наливайка.

При цьому дітей слід розділити так, щоб учні, які готували повідомлення про козацьких ватажків, потрапили у відповідну групу. Ці учні будуть керівниками груп й організовуватимуть їх роботу. Для характеристики історичних постатей Івана Підкови, Криштофа Косинського та Северина Наливайка слід використати пам’ятку (урок № 6).

Презентація виконаного завдання повинна включати також портрет історичного діяча.

1-а група

Історична довідка

Іван Підкова

• Третій кошовий отаман, який був прозваний так за надзвичайну силу, бо гнув, ламав і розривав підкови, неначе папірці.

Відібрав Туреччини Молдавію і став її володарем. На вищі посади в Молдавії він призначав своїх соратників.

Після цього турецький султан став погрожувати Польщі війною, якщо вона не покарає Підкову.

Хитрістю був заманений польським королем до Львова, ув’язнений там, а потім страчений.

Документ 9. Із поеми Т. Г. Шевченка «Іван Підкова»

Висипали запорожці –

Лиман човни вкрили.

«Грай же, море!» — заспівали, –

Запінились хвилі.

Кругом хвилі, як ті гори:

Ні землі, ні неба.

Серце мліє, а козакам

Того тільки й треба.

Пливуть собі та співають;

Рибалка літає...

А попереду отаман

Веде, куди знає.

Походжає вздовж байрака,

Гасне люлька в роті;

Поглядає сюди-туди –

Де-де буть роботі?

Закрутивши чорні уси,

За ухо чуприну,

Підняв шапку — човни стали.

«Нехай ворог гине!

Не в Синопу, отамани,

Панове-молодці,

А у Царград, до султана,

Поїдемо в гості!»

«Добре, батьку отамане!» –

Кругом заревіло.

«Спасибі вам!» –

Надів шапку.

Знову закипіло

Синє море; вздовж байдака

Знову походжає

Пан-отаман та на хвилю

Мовчки поглядає.

(Шевченко Т. Г.Іван Підкова // Кобзар. — К.: Радянська школа, 1983. — С. 52)

Завдання

1. На основі уривка з поеми Т. Г. Шевченка назвіть риси характеру Івана Підкови.

2. Як ставилися козаки до Івана Підкови? Сформулюйте своє ставлення до цієї людини.

Робота зі схемою

Вивчення питання про козацькі повстання починається з опрацювання схеми, що супроводжується розповіддю вчителя.

Далі працюють друга і третя групи. Хронологічні таблиці тут використовуються як демонстраційний матеріал.

2-а група

Історична довідка

Криштоф Косинський

Походить зі шляхетської родини Підляшшя, гетьман реєстрового козацтва.

На Січі з’явився у 1590 р. і згодом серед січового товариства дістав ім’я «заслуженого козака», неодноразово виявляв мужність і військовий талант у боротьбі з татарами.

• Польський король надав йому за службу маєток, але білоцерківський староста Я. Острозький не допустив його до цієї землі.

Цей конфлікт послужив приводом до початку козацького повстання.

Зібравши загін козаків, він вирушив проти панів, а згодом до них приєдналися селяни і городяни.

Повстання Криштофа Косинського

Документ 10. Битва під П’яткою

«Шляхетське військо очолили Я. Острозький та черкаський староста О. Вишневецький.

23 січня 1593 р. польські війська й повстанці на чолі з Косинським зустрілися під містечком П’яткою на Волині. Шляхетська армія була добре озброєною, основну її силу складала важка кіннота (закуті в лати гусари), угорська піхота та артилерія. Більша частина повстанців — селяни й міщани — були озброєні косами, ціпами, вилами, рідко хто мав вогнепальну зброю. Сильні морози завадили повстанцям отаборитися. Проте вони героїчно відбивали атаки польської кінноти. Тиждень тривала кривава битва. Повстанці втратили понад 2 тисячі чоловік, 2 6 гармат. Великих втрат зазнала й польська шляхта. Внаслідок переговорів було підписано спільну угоду. Козаки брали на себе зобов’язання повного «послушенства королю». Вони не мали права підтримувати самостійно дипломатичні відносини з сусідніми державами, жити в магнатських і шляхетських маєтках, здійснювати бойові походи, дали згоду скинути з гетьманства Косинського, а також виписати з реєстру всіх, хто був записаний до нього під час повстання». (Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К: Фаренгейт, 2000. — С. 43–44)

Завдання

1. Як ви вважаєте, чому козаки пішли на підписання угоди на невигідних для них умовах?

2. Якими були умови цієї угоди?

За наявності ілюстрації «Селянське повстання» можна виконати такі завдання.

1. Спробуйте визначити, що є спільного між документом «Битва під П’яткою» та ілюстрацією «Селянське повстання»?

2. Чи можна сказати, що документ та ілюстрація характеризують одну й ту саму подію? Чому?

3-я група

Історична довідка

Северин Наливайко

Народився в місті Гусятин на Поділлі.

Здобув освіту в Острозькій академії, де викладав його старший брат Дем’ян.

Ходив у походи проти турків та татар, на Молдавію.

Перебував на службі у магната Острозького, був свідком повстання Косинського.

За наказом брацлавського старости А. Калиновського у Наливайка відібрали землю, а батька закатували.

Згодом він залишає службу і створює озброєний загін.

Йому на допомогу приходять запорожці разом з гетьманом Григорієм Лободою.

Страчений 11 квітня 1597 року у Варшаві.

Повстання Северина Наливайка

Завдання

1. Як на ваш розсуд, чим можна пояснити широку підтримку повстання С. Наливайка з боку населення?

2. Чому повстання зазнало поразки?

3. У чому полягало значення повстання С. Наливайка.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

На закріплення нового матеріалу вчитель пропонує скласти узагальнюючу

таблицю.
Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

2. Скласти хронологічну таблицю «Козацько-селянські повстання кінця XVI ст.».

Дата

Подія

Наслідки

 

 

 

Для роботи на наступному уроці вчитель поділяє учнів на дві групи.

Вони отримують завдання підготувати повідомлення:

1) «Острозька академія» (перша група);

2) «Львівська братська школа (друга група).

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (13.09.2013)
Переглядів: 816 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги