Урок 6 Тема. Запорозька Січ - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
П`ятниця, 02.12.2016, 20:53
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 6 Тема. Запорозька Січ

Урок 6 Тема. Запорозька Січ

 Мета: охарактеризувати господарську діяльність та звичаї козаків, а також процес утворення козацької держави — Запорозької Січі, дати оцінку діяльності першого козацького гетьмана Дмитра Вишневецького; розвивати в учнів уміння аналізувати текстові та візуальні історичні джерела, робити висновки, узагальнення й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій, давати характеристику історичним діячам і визначати їх роль в історії; на прикладах козацьких звичаїв виховувати в учнів почуття гордості за український народ та почуття патріотизму.

Основні поняття: «козак», «Запорозька Січ», «козацька республіка», «гетьман», «кошовий отаман», «козацька рада», «кіш», «курінь», «козацькі клейноди».

Обладнання: карта, роздавальний матеріал з текстовими та візуальними історичними джерелами, схемами, таблицями, портрет Дмитра Вишневецького.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни: «козацтво», «низове козацтво», «Січ», «Запорозька Січ», «козацька республіка», «козацькі клейноди»;

• характеризувати господарську діяльність та звичаї козаків;

• визначати особливості військово-політичної організації козацтва;

• показувати на карті території проживання козацтва та місця січей-фортець та Запорозької Січі;

• удосконалити навички роботи з джерелами інформації, робити висновки, узагальнення, вміння будувати розповідь, давати характеристику історичним діячам.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Що означає слово козак?

2. Пригадайте причини виникнення українського козацтва.

3. У зв’язку з якими подіями в писемних джерелах уперше згадуються українські козаки?

4. Покажіть на карті території, де відбувалось формування українського козацтва.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Перші згадки про козацтво датуються ще ХІІІ ст. (1240) у Початковій монгольській хроніці, а також ХІV ст. (1303) у словнику половецької мови «Кодекс Куманікус». Вживається воно у протилежних значеннях «страж» і «розбійник». А польський хроніст М. Стрийковський вважає, що козаки походять від ватажка Козака, який боровся з татарами. Ці факти говорять про те, що проблема походження козацтва на сьогодні є дискусійною.

Цікаво знати

У сучасній історичній науці існують такі версії, що пояснюють походження козацтва:

1. «Хозарська» — козаки походять від давнього народу степу «хозарів».

2. «Татарська» — родовід козаків ведеться від злиття татарського і місцевого народу часів Київської Русі.

3. «Автохтонна» — козацтво є прямим спадкоємцем вічових громад Київської Русі, які трансформувалися у козацькі громади за литовської доби.

4. «Бродницька» — козацтво походить від слов’янського населення степу часів Київської Русі, які жили у пониззі Дунаю і яких називали «бродниками».

5. «Уходницька» — від сформованих у Наддніпрянщині громад вільних озброєних людей, які прибували сюди на промисли.

6. «Захисна» — поява козацтва була необхідна для захисту південних рубежів від татарської агресії.

7. «Соціальна» — козацтво формується внаслідок посилення економічного, політичного, соціального і національного гніту на українських землях, що спонукало селянство до масових втеч.

8. «Черкаська» — козацтво виникає внаслідок міграції в Подніпров’я черкесів, які до того проживали в Тмуторокані.

9. «Чорноклобуцька» — козаки є нащадками племені чорних клобуків, які жили по берегах річки Рось саме на кордоні зі степовими районами.

10. «Болохівська» — походять від давніх громад болоховців, які після встановлення монголо-татарське ярмо добровільно прийняли протекторат Орди.

У ч и т е л ь. На сьогоднішньому уроці ми з вами продовжимо розмову про козаків, схарактеризувавши їхню господарську діяльність та звичаї, а також процес утворення козацької держави — Запорозької Січі.

Наприкінці уроку вам необхідно буде дати відповідь на запитання:

• Яка із вищенаведених теорій, на вашу думку, є найбільш вірогідною і чому?

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Питання про зовнішній вигляд козаків та їхні звичаї вивчається шляхом використання розповіді учнів (адже вони готували вдома повідомлення з цих питань). Доцільно буде також використати при цьому ілюстрації, які допоможуть краще опрацювати ці питання.

Під час прослуховування повідомлень про козацькі звичаї решті учнів можна запропонувати самостійно визначити й записати в зошит позитивні й негативні риси характеру українського козака.

Характер українського козака

Позитивні риси

Негативні риси

• військова доблесть;

• мужність, хоробрість, спритність;

• байдужість до смерті;

• винахідливість;

• чесність, щирість;

• щедрість;

• безкорисливість;

• повага до старших, побратимство;

• почуття патріотизму;

• почуття гумору;

• любов до музики і пісні

• вихваляння подвигами, зброєю;

• безпечність, легковажність;

• схильність до лінощів і гультяйства;

• схильність до пиятики

 

 Робота з документом

Цей документ можна використати в разі необхідності, коли повідомлень учнів буде недостатньо для висвітлення питання про козацькі звичаї.

Документ 1

«Запорізькі козаки носять як відмінний знак на маківці голови чуб, великий, наче жмуток пір’я. Решту голови вони голять. Вони надають такого значення цьому чубові, що коли один козак вирве його в іншого, то мусить заплатити йому п’ять карбованців.

Якщо один козак має таку злостивість, що вб’є другого з умисним наміром, то його кладуть на тіло вбитого і їх ховають в одній могилі.

В запорозьких козаків курені завжди стоять відчинені. Будь-який мандрівник чи перехожий може туди зайти і з’їсти все, що він знайде їстівного, якщо навіть нікого нема вдома. Йому навіть ніхто не дорікне, як він усе з’їсть, але він не може нічого забрати з собою, якщо не хоче наразитися на суворе покарання, бо існує священний принцип недоторканності будь-якої речі, що знаходиться в курені.

З цього принципу, якого вони ретельно дотримуються, випливає обов’язок для того, хто знайде яку-небудь річ на Січі, прив’язати свою знахідку до високого стовпа й лишити її там протягом трьох днів, після того, якщо не з’явиться її власник, він може вважати її своєю. Та якщо він забере річ, не виставивши її на огляд, і не відкриється, тоді його самого прив’язують до високого стовпа посередині майдану й кладуть біля нього чимало київ. Кожен, хто проходить повз прив’язаного, повинен узяти кия і тричі вдарити винного. І якщо навіть перший удар стане смертельним, то ніхто не докорятиме, а всі негайно схвалять цю дію оплесками. Після трьох ударів частують потерпілого чаркою горілки, по-

судина з якою стоїть поблизу, приказуючи: «Пий, вражий сину!»

Від часу, коли запорозький козак залишає свій курінь, щоб ніколи до нього не повернутися, він втрачає свою назву козака-запорожця і дістає ім’я гайдамаки або розбійника з битого шляху.

Щоб убезпечити себе від вошей, запорозькі козаки варять дуже жирну рибу, що зветься осетрина. Коли жир вкриє воду у казані, козак занурює у нього нову сорочку й лишає її на певний час просочитися тим жиром. Потім він вдягає її і зніме лише тоді, коли вона стане зовсім дірява.

Коли козаки мали гарячку, то звичайним засобом проти неї служить половина заряду гарматного пороху, розведеного в горілці, що її вигнано з зерна. Проковтнувши цю суміш, вони лягають, засинають і прокидаються в доброму здоров’ї. Інші замінюють порох на попіл.

Коли їх поранено і нема кому подати їм допомогу, вони беруть жменю землі, розводять її своєю слиною і змащують рану». (Шерер Ж.-Б.Літопис Малоросії. — К.: Український письменник, 1994. — С. 63–69)

Робота з історичними текстами

Для більш детального опрацювання питання про господарську діяльність козаків можна використати такі текстові джерела.

Документ 2

«Господарська діяльність угодників була різноманітна. Вони в’ялили рибу, засолювали її в діжки, ловили диких коней, заготовляли м’ясо, сало і шкури диких тварин, а також цінне хутро, великі прибутки давали їм пасіки. Чимало людей займалися степовими промислами, їздили до чорноморських лиманів по сіль». (Сас П. М. Історія України. XVI– XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 28)

Документ 3

«І воно (південне дозвілля) притягувало до себе людей смілих і відважних, котрі не боялися йти в дикі степи, назустріч татаринові — готові були битися з ним, аби тільки користати з багатства й свободи тої без панської землі. ...Сунула сила людей і розходилася по тутешніх просторах, займаючись ловлею риби, звіра, пасічництвом. Збиралися в ватаги, обирали собі отамана, запасали зброї й усякого припасу і з ранньої весни рушали в степові «уходи», щоб там господарити до пізньої осені, а потім із запасами меду, риби, шкір, коней та іншої худоби вертали на «волость». Але там чекали їх урядники старостинські і відбирали добру пайку, і то найкращої здобичі. Тому сміливіші не вертали на зиму, а зимували в степу.

Офіціально се означало промисли в степових уходах, рибальство, ловецтво і бджільництво. Але з такої офіціальної стежки воно звичайно переходило на не офіціальну, що звалося "лупленням чабанів татарських або турецьких”». (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 172–173)

Запитання

1. На основі цих документів визначте основні заняття козаків.

2. Як ви думаєте, що Грушевський мав на увазі, говорячи про таке заняття козаків, як «луплення чабанів татарських»?

3. Що змушувало козаків не повертатися додому, а селитися в південних степах?

У ч и т е л ь. Згодом козаки почали ставити для безпеки від татар «городці» й «засіки», які називалися ще «січі».

 Чимало таких укріплень виникло на Дніпровському Низу (за порогами Дніпра), де починався

Великий Луг — дніпровські плавні з численними островами, озерами й протоками. Козацтво міцно закріпилося в цьому регіоні. Татарські кочів’я були витіснені ближче до чорноморського узбережжя. Спорудження першої великої фортеці в пониззі Дніпра пов’язане з ім’ям Дмитра Вишневецького.

Повідомлення одного з учнів про Дмитра Вишневецького. А решта учнів отримують таке завдання.

• Дайте характеристику Дмитру Вишневецькому як історичному діячеві, використовуючи пам’ятку.

Пам’ятка для характеристики історичного діяча

1. В якій країні жив історичний діяч, за яких історичних умов він розгорнув свою діяльність?

2. Опишіть його зовнішність і характер. Що вплинуло на формування його особистості? Які його риси варті наслідування, а які ні?

3. Інтереси якої верстви суспільства він виражав?

4. Назвіть результати його діяльності і дайте їм оцінку.

5. Сформулюйте своє ставлення до нього

Історична довідка

Дмитро Вишневецький

• Народився в м. Вишневці на Волині в князівській родині.

• Набув великого військового досвіду в боротьбі з турками і татарами.

• Був черкаським і канівським старостою.

• У 1552 р. заклав укріплення на острові Мала Хортиця.

• У 1557 р. ця фортеця витримала 24-денну облогу татарського війська.

• Ходив у походи на турецькі та татарські фортеці Очаків, Ісламкерман та у Молдавію.

• У 1564 р. потрапив у полон до турків і був страчений за наказом турецького султана.

У ч и т е л ь. На відміну від багатьох старост, які організовували козаків у південних українських степах на боротьбу з турками та татарами, Дмитро Вишневецький вперше розгорнув цю діяльність саме на Запорожжі й побудував першу козацьку фортецю на острові Хортиця. Це сприяло збагаченню організаційного і військового досвіду козаків.

У ч и т е л ь. Наприкінці 70-х років XVI ст. виникла військова організація козаків, центром якої було укріплення, яке називали Запорозька Січ, а козаків — запорозькими (назва походить від місця розташування).

Далі діти працюють в групах. Їм учитель пропонує проаналізувати текстові та візуальні історичні джерела і дати відповідь на запитання. На виконання завдання їм відводиться час 4–5 хвилин.

1-а група

Працює з ілюстрацією «Запорозька Січ» і документом.

Документ 5

«Січ — то була простора площа на Дніпровім острові (спочатку на Хортиці, потім на Базавлуці і Томаківці). З усіх боків омивали ці острови могутні води Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й поставлено високий, гострий частокіл з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа...

Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані... «курені». Ті хатки були накриті очеретом або кінськими шкірами. В тій хатці жив один курінь з курінним отаманом.

Посередині Січі стояла невелика церква св. Покрови, знадвору навіть скромна, але всередині оздоблена золотом й сріблом, бо козаки були набожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру. Частину своєї воєнної здобичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та ікони. На Січі, крім хаток-куренів, були й склади зі зброєю, з гарматами, з човнами та харчами. Коло складів стояла нічна сторожа». (Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К.: Проза, 1994. — С. 74–76)

Завдання

1. Користуючись документом та ілюстрацією, опишіть вигляд Запорозької Січі.

2. Як ви думаєте, чому Запорозька Січ виникла на острові?

3. Які факти свідчать про те, що козаки були людьми набожними?

2-а група

Працює з документом та ілюстрацією «Козацька рада».

Документ 6

«Гетьмана (чи «старшого») вибирає військо на раді. На військовій раді обмірковують і всі важливіші питання. Часом, коли на військовій раді трудно було дійти ладу, то вибирали з себе тіснішу раду, і та, обміркувавши, подавала свої думки усій (широкій) раді. Рада зі своєю старшиною не церемониться, вибирає і скидає, але, вибравши, слухає її у всьому. Голосування в раді не було: рішення об’являлось криком та киданням шапок угору. Взагалі, військова рада сильно нагадує старе українське віче». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 12)

Завдання

На основі ілюстрацій і документа охарактеризуйте політичний устрій Запорозької Січі. Назвіть органи січового правління.

3-я група

Працює зі схемою «Політичний, адміністративний та військовий устрій Запорозької Січі» та ключовими словами до нього.

Політичний, адміністративний і військовий устрій Запорозької Січі

  Козацька рада — законодавчо-розпорядчі збори всіх козаків, де мав право вільно висловити свою думку кожен козак і на якій вирішувалися всі найважливіші питання. Рада була вищим органом влади на Січі.

Гетьман — старший, головний серед козаків, був головнокомандувачем, мав вищу судову і виконавчу владу, а також представляв Військо Запорозьке під час переговорів, обирався на козацькій раді.

Військові старшини — адміністрація на Січі, обиралася також на козацькій раді.

Курінь — житло козаків.

Кіш — все козацтво, козацький табір.

Завдання

Розгляньте схему і зробіть узагальнення з питання про політичний, адміністративний і військовий устрій Запорозької Січі.

Питання про козацькі клейноди вивчається шляхом опрацювання таблиці та ілюстрацій, що супроводжується розповіддю вчителя.

Історична довідка

Клейноди — військові знаки, регалії, або атрибути козацтва. Вперше були надані Війську Запорозькому польським королем Стефаном Баторієм у 1576 р. Серед них були:

• булава — вид зброї, що являє собою металевий стержень з кулею на кінці, символ влади гетьмана та кошового отамана;

• бунчук — мідна або золочена куля на дерев’яній палиці із прикріпленим пучком кінського волосся;

 • корогви — різнокольорові козацькі прапори із зображенням святих, хрестів, зброї;

 • перначі (шестопери) — менші ребристі булави, символи влади козацьких полковників;

• печатка — мала круглу форму із зображенням козака у гостроверхій шапці на голові, із шаблею, порохівницею при боці, із самопалом на лівому плечі, а навколо надпис: «Печать славного Війська Запорозького Низового»;

• литаври — великі мідні котли, обтягнуті шкірою, що служили для подання різного роду сигналів

Герб Війська Запорозького — постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, — виник у другій половині XVI ст. Законної сили він набув за короля Стефана Баторія. Цей герб було вперше зображено на печатці Війська Запорозького у 1595 р. за гетьманування Григорія Лободи. Згодом цей герб стали зображувати на прапорах, портретах, іконах, у руко-

писних та друкованих виданнях.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

На закріплення нового матеріалу вчитель пропонує ознайомитися з документом і дати відповідь на запитання.

Робота з документом

Документ 7. З «Опису України» Гійома де Боплана

«Коли зберуться всі старі полковники і старі козаки, що користуються серед них пошаною, кожен із них віддає свій голос за того, кого вважає за найздібнішого, і той визначається більшістю голосів. Якщо обраний не хоче приймати посади, відмовляючись невмінням, малими заслугами, браком досвіду чи похилим віком, це йому не допомагає...

Якщо обраний козак приймає на себе обов’язки старшого, то дякує зібранню за виявлену честь, хоча додає, що недостойний і для такої посади нездатний, далі ж, однак, урочисто запевняє, що докладе зусиль і старання, аби гідно послужити всім взагалі, так і кожному зокрема, і що завжди готовий покласти своє життя за своїх батьків (так вони називали між собою один одного). На ці слова кожен плеще в долоні, вигукуючи: «Слава! Слава!» Потім усі один за одним відповідно до свого рангу йдуть вклонитися йому».

Запитання

Як ви вважаєте, яка подія із життя запорожців описана в документі, і що ви про неї дізналися на сьогоднішньому уроці?

Потім учні дають відповідь на поставлене на початку уроку запитання:

• Яка із теорій про походження козацтва, на вашу думку, є найбільш вірогідною і чому?

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал за підручником.

2. Написати невеличкий твір «Один день із життя козака».

3. Підготувати повідомлення:

1) «Іван Підкова»;

2) «Криштоф Косинський»;

3) «Северин Наливайко».

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (13.09.2013)
Переглядів: 383 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги