Урок 50 Тема. Культура України другої половини ХVІІІ ст. - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Понеділок, 05.12.2016, 01:22
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 50 Тема. Культура України другої половини ХVІІІ ст.

Урок 50

Тема. Культура України другої половини ХVІІІ ст.

 

Мета: з’ясувати особливості розвитку української культури в другій половині XVIII ст., охарактеризувати постать Григорія Сковороди; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати історичний матеріал, робити висновки, узагальнення, вміти виділяти головне та другорядне, працювати з текстовими та візуальними історичними джерелами інформації; сприяти естетичному вихованню учнів.

Основні поняття: «культура», «освіта», «наука», «мистецтво», «філософія».

Обладнання: картки з документами, уривками творів літератури,

портрети діячів культури, малюнки із зображенням архітектурних споруд і репродукціями картин.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати особливості розвитку української культури в другій половині XVIII ст.;

• характеризувати розвиток освіти, літератури, науки, мистецтва;

• називати імена діячів культурно-церковного життя, найзначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва;

• розпізнавати та описувати видатні культурні пам’ятки;

• оцінювати діяльність поета та філософа Г. Сковороди;

• доводити, що Києво-Могилянська академія була одним із найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи;

• розвинути вміння аналізувати й систематизувати історичний матеріал, робити висновки, узагальнення, виділяти головне та другорядне, працювати з текстовими та візуальними історичними джерелами інформації.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

Шляхом бесіди визначаються особливості розвитку української культури в другій половині XVIII ст.

1. Чи була Україна в даний період самостійною державою?

2. Між якими державами були поділені українські землі?

3. Яку політику проводили уряди цих держав щодо українських земель?

4. Як вона впливала на стан української культури?

5. Як на ваш розсуд, які події, що мали місце в Україні у XVIII ст., вплинули на розвиток української культури?

6. Чи впливала церква на розвиток культури? Яким чином?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Незважаючи на те, що землі України були поділені між іноземними державами, які проводили політику асиміляції, наша національна культура розвивалася як єдине ціле. У цей період церква втрачає свою провідну роль у розвитку культури. Суттєво змінилася соціальна структура представників культури.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь. У другій половині XVIII ст. українська культура зберігала свої основні риси, що сформувалися у попередні часи. Водночас у ній з’явилися нові ознаки, поява яких була зумовлена умовами політичного та культурного розвитку українського суспільства.

Політичними факторами, що позитивно впливали на українську культуру, були:

1) існування власної держави — Гетьманщини;

2) перетворення старшини на привілейовану соціальну верству;

3) суттєве збільшення української етнічної території за рахунок заселення Південної України і Слобожанщини;

4) об’єднання більшості українських земель у складі Російської імперії.

Провідними тенденціями культурно-історичного розвитку українського суспільства стало подальше набуття культурою світських ознак, а також утвердження такого мистецького стилю, як бароко, — особливої культурно-історичної доби у Європі наприкінці XVI–

XVIII ст.

На українську культуру вплинули також ідеї Просвітництва, такі, зокрема, як обстоювання свободи особистості й засудження кріпосництва.

Українська культура розвивалася за складних умов:

1. Тривав процес русифікації, негативного ставлення російського уряду до української культури:

• 1763 р. — Катерина II заборонила викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії;

• 1175 р. — Синод розпорядився вилучити з усіх шкіл українські букварі;

• друга половина XVIII ст. — на Лівобережжі і Слобожанщині всі заклади освіти під тиском влади поступово перейшли на російську мову викладання.

2. Продовжувався виїзд представників інтелектуальної еліти з українських земель до Росії:

• у Слов’яно-греко-латинській академії в Москві з 1701 по 1782 рік працювали 95 викладачів з Київської академії;

• випускниками Києво-Могилянської академії були 21 з 23 ректорів Московської академії та 95 зі 125 її професорів;

• значний внесок у розвиток наукових знань Російської держави зробили українські

вчені, а саме:

М. Амбодик — першим з українців одержав звання доктора медицини, був основоположником акушерства і фізіотерапії, працював у Петербурзі;

П. Погребецький — доктор медицини, виходець з Київщини, працював у Петербурзькому

шпиталі;

Ф. Прокопович — видатний український церковний і громадський діяч, очолював російський Синод.

Робота в групах

Для розгляду наступних питань плану уроку вчитель спеціально готує заздалегідь групу учнів-консультантів (зазвичай з числа більш сильних).

Кожен такий учень ретельно готується до уроку та опрацьовує одне питання теми: освіта, література, книгодрукування, розвиток науки, музика й театр, архітектура та скульптура, живопис. Також доцільно буде доручити одному учню завдання підготувати повідомлення про Г. С. Сковороду.

Учитель ділить клас на шість груп і в кожну групу призначає керівником учня — консультанта з якогось певного питання. Під керівництвом такого учня перша група опрацьовує відповідне питання. Фактично учні-консультанти виступають на уроці в ролі вчителя і повинні керувати навчальним процесом. Після завершення роботи кожна група

має презентувати свої результати. Але, окрім опрацювання цих питань, кожна група учнів повинна опрацювати також джерела інформації відповідно до завдання.

1-а група

Документ 1. «Внесок випускників Києво-Могилянської академії в розвиток шкільної освіти поза межами України (ХVІІІ ст.)»

«Вихованці Києво-Могилянської академії заснували такі школи: Латинську в Ростові Великім (1702, Дмитро Туптало); Слов’яно-російську в Тобольську (1703, Філофей Лещинський); Смоленську (1715, Дорофей Короткевич); Архангельську семінарію (1713, Іван Горолевський, Гедеон Одорський); Карповецьку під Петербургом для сиріт і бідних

(1721, Феофан Прокопович); Олександро-Невську в Петербурзі (1721, Феодосій Яновський); Іркутську (1721, Інокентій Кульчицький); Тверську (1722 , Митрофан Словатинський); Білгородську (1722 , Єпіфаній Тихорський); Суздальську (1723, Варлаам Ліпницький); В’ятську (1723, Лаврентій Горка); Холмогорську (1723, Варнава Волотковський); Вологодську (1724, Амвросій Юшкевич); Коломенську (1724, Варлаам Ліпницький); Рязанську (1724, Сильвестр Холмський); Псковську (1725, Рафаїл Заборовський); Устюзьку (1725, Лука Конашевич); Севську (1741, Платон Петрушевич); Троїце-Сергіївську семінарію (1742, Арсеній Могилянський); Астраханську (1727, Варлаам Ліпницький); Костромську семінарію (1749, Сильвестр Кулябка); Володимирську-на- Клязьмі (1749, Платон Петрушевич)».

В одному з документів Сибірського приказу за січень 1707 р. повідомляється:

«В прошлом 1706 году, январе 4 дня по указу великого государя ... дано... жалованиє учителям києвлянам иеромонахам Григорию Гошкевичу, Митрофану Орловскому, Гаврилу Мартовичу, Рафаилу Борецкому, монахам Мефодию Коложинскому, Стефану Городицкому — всем шести человекам, которым велено ехать в Сибирь к Филофею, митрополиту Тобольскому, для учения школьного всяких чинов людей». (Швидько Г. К. Історія України. XVI–XVIII ст.: Підручник для 8 класу середньої школи. — К.: Ґенеза, 1997. — С. 349)

Завдання

1. Визначте роль і місце Києво-Могилянської академії в розвитку освіти, науки і культури України та інших народів.

2. Чи можна стверджувати, що Києво-Могилянська академія була одним з найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи?

Свою відповідь обґрунтуйте.

2-а група

Документ 2. Козацький літопис Самійла Величка

«Видех же к тому, на розных там местцах, много костей человеческих, сухих и нагих, тилко небо покров себе имущих, и рекох во уме — кто суть сия. Тех всех, еже рек, пустых и мертвых насмотревшися, поболех сердцем и душею, яко красная и всякими благами прежде изобиловшая земля и отчизна наша Украиномалоросийская во область пустыне Богом оставленна и населници ея, славные предки наши, безвестнии явишася. Аще же и вопрошах о том многих людей старинных, почто бысть тако, из яких причин и чрез кого опустошися тая земля наша? — то не единогласно отвещеваху ми, еден тако, а другий инако; и немощно мне было совершенно з их не единогласных повестей информоватися о падении и запустении оноя тогобочныя отчизны нашея». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 180)

Запитання

1. Які події пробудили інтерес у Самійла Величка до минулого України?

2. А як ви вважаєте, які події призвели до спустошення української землі?

3-я група

Документ 3

Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно лиш болото.

О, якби в дурні мені не пошитись,

Щоб без свободи не міг я лишитись.

Слава навіки буде з тобою,

Вольности отче, Богдане-герою!

(Сковорода Г. De libertate // Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 570)

Запитання і завдання

1. Що є свобода для автора цього вірша?

2. А що є свобода у вашому розумінні?

3. Якого історичного діяча згадує Г. Сковорода у вірші? Чому?

4. Кажуть, Г. Сковорода написав собі таку автоепітафію: «Світ ловив мене, та не спіймав». Спробуйте її пояснити.

4-а група

Слухає романс М. Петренка «Дивлюсь я на небо» і потім відповідає на запитання.

Запитання

• Назвіть основні ознаки романсу як специфічного жанру камерної вокальної музики.

(Учні повинні зазначити, що романси поширюються в Україні саме у XVIII ст. В їх основі лежать, як правило, народні мотиви, а їхні сюжети навіяні ліричними роздумами про людську долю.)

5-а група

Документ 4

«...У межах традиційної шкільної драми виникають невеличкі п’єси — інтермедії, які виконувалися між актами спектаклю й користувалися великою популярністю. Суть інтермедії полягала у відтворенні складних проблем суспільного життя (релігійних утисків, сваволі та зажерливості панів тощо) через збільшувальне скло сатири та гумору. Характерними ознаками цих п’єс були народна мова, насичена прислів’ями та приказками; динамічність сценічної дії; жвавий діалог акторів... Розвивається і вертепна драма — старовинний український народний ляльковий театр. Як правило, вертепна драма поділялася на дві частини: релігійну, в основі якої лежав біблійний сюжет про народження Христа, та світську — трагічні або ж комічні сцени з народного побуту. ...В Україні зароджується професійний театр. У 1798 році у Харкові виник перший театр з постійною трупою». (Бойко О. К. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 210)

Запитання

• Які види театру розвивалися в Україні в другій половині XVIII ст.? Назвіть їх основні ознаки.

6-а група

Документ 5

«...Він (стиль бароко) значною мірою відповідав ментальності українців, оскільки органічно поєднував відчуття святковості, динамічності, яскравої багатобарвності світу з ліричною, поетичною, філософською сентиментальністю. До того ж українці, як і всі народи, що тією чи іншою мірою мали контакти зі Сходом, у сфері мистецтва тяжіли до пишності, емоційності, декоративності, а саме ці елементи становили основу барокового стилю». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2001. — С. 211–212)

Завдання

Назвіть причини поширення стилю бароко в українських землях. Також цій групі учитель роздає зображення архітектурних пам’яток України другої половини XVIII ст. (cобор Різдва Богородиці в Козельці, Трьохсвятительська церква в Лемешах), після чого учні повинні визначити за цими малюнками основні ознаки українського бароко та з’ясувати, чим українське бароко відрізняється від західноєвропейського.

Діти працюють над цим завданням і складають схему.

 

7-а група

Отримує картки з картинами відомих українських художників цього періоду —

Д. Левицького «Дама в голубому» і

В. Боровиковського «Портрет полковника П. Руденка». Називає основні ознаки портретного жанру, який зародився в українському живописі в другій половині ХVІІІ ст.

На виконання цих завдань групам відводиться до 10 хвилин. Потім учні демонструють свої результати, даючи відповіді на поставлені завдання. В кінці заняття учнями-консультантами виставляються оцінки за роботу на уроці, які узгоджуються з учителем.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Розв’язання кросворда

Всі слова у цьому кросворді записуються за годинниковою стрілкою. У виділених клітинках — Києво-Могилянська ___. (Академія)

1. ___ Прокопович — видатний український вчений, письменник, політичний діяч. (Феофан)

2. «Козацьке ___» — архітектурний стиль, поширений в Україні у цей період. (Бароко)

3. Український гетьман, коштом якого було збудовано дзвіницю Софійського собору. (Мазепа)

4. Як називали час студентів Києво-Могилянської академії? (Спудеї)

5. Твір Антонія Радивиловського «___ Христовий». (Вінець)

6. Вірш Л. Барановича «Про ... і зорі». (Місяць)

7. Архімандрит Києво-Печерської лаври, автор твору «О истинной вере». (Ґізель)

8. «Книга житій ___» Данила Туптала. (Святих)

 

V. Домашнє завдання

1. Повторити матеріал теми, підготуватися до уроку узагальнення та систематизації знань.

2. Віднайти інформацію про пам’ятки архітектури другої половини XVIII ст., які збереглися на території нашого краю.

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (18.09.2013)
Переглядів: 383 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги