Урок 48 Тема. Західноукраїнські землі у другій половині XVIII ст. Мета: охарактеризувати соціально-політичне та економічне становище західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст., визначити вплив трьох поділів Польщі на українські землі; розвивати в учнів уміння працювати з джерелами інформації, давати характеристику історичним діячам, працювати з картою, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Основні поняття: «опришки», «три поділи Польщі». Обладнання: карта, картки з джерелами інформації, портрет Олекси Довбуша. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • характеризувати соціально-політичне та економічне становище західноукраїнських земель у другій половині XVIII ст.; • визначати причини національно-визвольного руху на Західній Україні; • називати імена ватажків опришківського руху; • показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом, територіальні зміни, що відбулися внаслідок трьох поділів Польщі; • застосовувати та пояснювати на прикладах термін «опришки»; • працювати з джерелами інформації, давати характеристику історичним діячам, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів Евристична бесіда 1. Які території відносять до західноукраїнських земель? Покажіть їх на карті. 2. Пригадайте, до складу яких держав вони входили у середині XVIII ст. 3. Що вам відомо про політичне та соціально-економічне становище західноукраїнських земель під владою іноземних держав? ІІ . Мотивація навчальної діяльності Учитель характеризує становище західноукраїнських земель, що перебували у складі Польщі, Австрії та Молдавії. ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу У ч и т е л ь (розповідь супроводжується показом на карті). Посилення політичного, соціально-економічного та національно-релігійного гніту призвів до розгортання на західноукраїнських землях національно-визвольного руху, який увійшов в історію під назвою опришківського руху. Учні слухають повідомлення учня про Олексу Довбуша та працюють з історичною довідкою. Історична довідка Олекса Довбуш — керівник руху опришків у 30–40-х роках ХVІІІ ст. • Народився в селі Печеніжині на Івано-Франківщині в сім’ї селянина. • Перші відомості про його героїчну боротьбу проти гнобителів датуються 1738 р. • Опорним пунктом його загону (налічував 30–50 чол.) була Чорногора у Карпатах, а діяли опришки під його керівництвом у Прикарпатті, Закарпатті та Буковині. • Загинув О. Довбуш у селі Космачі від руки зрадника С. Дзвінчука. • Його образ відтворений у літературі, музиці, образотворчому мистецтві, усній народній творчості. Його ім’ям названі гори у Карпатах, печера на Говерлі та скеля поблизу Яремчі. Робота в групах Клас поділяється на три групи, кожній із яких пропонується опрацювати уривки із творів усної народної творчості, в яких відтворено образ Олекси Довбуша. 1-а група Документ 1 «На п’ятнадцятім році зібрав собі Олекса легінів і пішов розбивати тих панів, що хлопам кривду робили. Як був ще легінем, то узяли його до війська; тоді все військо стріляло у нього — а від нього кулі відскакували, як від плити; стріляли йому відтак у рот, а він виплює кулю, як кістку черешні, та й ні гадки! Потім не схотів слухати ні старших, ні царя і утік в гори». «...Віз чоловік старого дуба під гору, та й воли стали, не змогли тягнути. Аж на те підійшов Олекса Довбуш... та й сказав до того чоловіка: «...Гріх так худобу мучити. Я тобі допоможу витягнути того дуба на гору». Та й узяв Олекса Довбуш того дуба із саней на плече, та й виніс на саму печеру ізверху, та як ним верг, то півдуба залетіло в землю. Ото був хлопище!» (Героїчний епос українського народу. — К.: Либідь, 1993. —С. 284–289) Завдання 1. Охарактеризуйте історичну постать Олекси Довбуша. 2. Чому в легендах народ називав Довбуша «царем полонинським»? 2-а група Документ 2 «...У лісі Олекса наказав розкласти великі вогнища і послав легінів надрати смоли. Легіні надерли смоли і почали топити ту смолу в казанах. Потім Олекса наказав зробити з тої смоли вісім куль, аби було кинути що собакам, які стоять на варті. Зрубав Олекса у лісі сухе дерево півтора сажня заввишки, ...тоді рушив просто до панського двору. ...І схопили вони пана, ...зв’язали його. Скарав Олекса цього пана і пішов мститися іншим панам». (Українські народні казки. — Львів: Каменяр, 1969. — С. 246–250) Завдання 1. Визначте, які форми боротьби та яку зброю використовували опришки. 2. Проти кого була спрямована їхня боротьба? Значення руху опришків | 1. Розхитав основи феодально-кріпосницької системи спочатку в Польщі, а потім і в Австрійській імперії. 2. Зміцнив волелюбні традиції українського народу в боротьбі за національне й соціальне визволення. 3. Надихнув український народ на подальшу боротьбу проти гнобителів |
Робота з таблицями По ходу розповіді учителя учні складають таблиці «Поділи Речі Посполитої» та «Наслідки трьох поділів Польщі» Поділи Речі Посполитої | Дата | Австрія | Пруссія | Росія | Перший поділ 1772 р. | Загарбала території на південь і схід від Кракова, Галичину, частину території Волинського і Подільського воєводств | Поширила свою владу на Північно-Західну Польщу з Гданськом | Отримала східні Білоруські землі з Полоцьком і Вітебськом | Другий поділ 1793 р. | | Забрала собі західні польські землі з Познанню | Відійшла Київщина, Брацлавщина і Поділля, а також центральні білоруські землі з Мінськом | Третій поділ 1795 р. | Захопила Краків і Люблін із прилеглими територіями | Отримала решту польських територій з Варшавою | Приєднана Волинь, Західна Білорусія та Литва |
Завдання 1. Покажіть на карті, як у результаті трьох поділів Речі Посполитої були поділено польські землі між Австрією, Прусією та Росією. 2. Які українські землі відійшли до Росії та Австрії в результаті трьох поділів Польщі? Наслідки трьох поділів Польщі | 1. Польща припинила існування як суверенна держава. 2. Правобережжя було об’єднане з іншими українськими емлями в складі Російської імперії (крім Галичини, Буковини, Закарпаття). 3. Українські землі були захищені від татарсько-турецької агресії, пожвавилися заселення й господарський розвиток південних українських земель. 4. Колоніальна політика з боку Росії та Австрії призвела до втрати української державності. 5. Після приєднання Правобережжя протягом 90-х років XVIII ст. на його територію були поширені загальноросійські адміністративні органи та установи, судові органи. У краї почали діяти намісницькі, а пізніше — губернські правління (у 1797 р. Створені Київська, Волинська, Подільська губернії). Проводилася русифікація місцевого населення. 6. Приєднання Західної України до Австрії не принесло полегшення місцевому українському населенню. Як і раніше, воно зазнавало соціального гніту. Австрійський уряд підтримував Уніатську церкву. Умови національно-культурного розвитку українців Західної України були також важкими |
Робота зі схемами Учні опрацьовують питання про адміністративно-територіальний та регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії та складають схему. 
Завдання 1. Проаналізуйте дану схему й охарактеризуйте адміністративно-територіальний та регіональний поділ українських земель у складі Австрійської імперії. 2. Знайдіть і покажіть ці території на карті. Робота з таблицями Становище українського населення | 1. На території українських земель діяли австрійські закони, державна мова — німецька. 2. Губернаторів (очолювали провінції) та урядників (очолювали округи) призначав австрійський імператор. 3. Українські землі були найбільш відсталими австрійськими провінціями (відсутні промисловість і торгівля, великі міста, шляхи сполучення, кріпацтво, зубожіння й неосвіченість українського населення). 4. Українці потерпали від національного і соціального гніту (великі податки, панщина, повне безправ’я кріпаків, національна дискримінація) |
Завдання 1. Як ви вважаєте, яку політику проводив австрійський уряд щодо українських земель? Чому? 2. Що було спільного в політиці Російської та Австрійської імперій щодо українців? Таблицю «Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ» Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ | Реформи | Марія-Терезія | Йосиф ІІ | Адміністративна реформа | Створено орган влади, підпорядкований імператору, — Державну Раду. На всю територію Австрії поширювалися австрійські закони й німецька мова. Створено постійну армію. Проводилася політика протекціонізму (підтримка торгівлі і промисловості). Прийнято новий кримінальний кодекс (обмежувалося застосування тілесних покарань) | Запроваджено централізовану систему управління. Продовжено політику протекціонізму, яка сприяла розвитку капіталістичних відносин | Аграрна реформа | Здійснено перепис приєднаних земель, визначено повинності селян. Заборонено панщину в неділю і свята. Заборонені примусові роботи без згоди селян | Селян звільнено від особистої залежності і їм надавалися деякі громадянські права (одружуватися без згоди поміщика, посилати дітей на навчання, звертатися зі скаргами на поміщика, заборона поміщику судити селянина). Чітко визначалися розміри панщини — не більше 3-х днів на тиждень | Релігійна реформа | Визнано рівні права католицької та уніатської церков. Віруючі також отримали однакові права. У 1774 р. у Відні відкрито греко- католицьку семінарію | У 1781 р. всі християнські церкви одержали рівні права. Церква була підпорядкована державі. Відкрив греко-католицькі семінарії у Львові та Ужгороді | Реформа освіти | У 1777 р. запроваджено навчання в початкових класах рідною мовою | Запровадив світську освіту. У 1784 р. заснував Львівський університет |
Завдання 1. Як ви думаєте, яку роль відіграли реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ для розвитку економічного, суспільного, релігійного і культурного життя Галичини та Буковини? 2. Чи змінилося становище українського населення після проведення реформ? Як саме? ІV. Узагальнення та систематизація знань Робота з документом Учні визначають значення реформ Марії-Терезії та Йосифа ІІ для українських земель. Документ 3. Історик О. Субтельний «Україна. Історія» «За всіх своїх вражаючих масштабів реформи Йосифа ІІ насправді більше свідчили про те, чого він прагнув, ніж про те, чого він фактично досяг. У Галичині, як і в інших частинах імперії, багато реформ наштовхнулися на нездоланні перешкоди. ...За всієї своєї обмеженості й неповноти реформи Йосифа ІІ й Марії-Терезії все ж поліпшили умови життя західних українців — одного з найбільш пригноблених народів імперії, вплинувши не лише на їхнє матеріальне буття, а й на погляди та настрої». (Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 197–198) Завдання 1. Як ви вважаєте, які перешкоди заважали здійсненню реформ? 2. Чому реформи Марії-Терезії та Субтельний називає обмеженими і неповними? 3. Чи збігаються оцінки цих істориків щодо значення цих реформ для українців? Спробуйте порівняти ці документи. V. Домашнє завдання 1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником. 2. Підготувати повідомлення «Історичний портрет Олекси Довбуша».
| 