Урок 43 Тема. Українська культура кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст. - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Середа, 07.12.2016, 19:21
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 43 Тема. Українська культура кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст.

Урок 43

Тема. Українська культура кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст.

 

Мета: визначити особливості розвитку української культури кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст., схарактеризувати стан розвитку освіти, книгодрукування, літератури, архітектури, скульптури, живопису, музики та театру на Україні в даний період; розвивати в учнів вміння аналізувати як текстові, так і візуальні історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення щодо стану української культури кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст.

Основні поняття: «культура», «Києво-Могилянська академія», «шкільний театр», «мандрівний театр», «козацькі літописи»,  «українське бароко».

Обладнання: картки з текстовими та візуальними історичними джерелами, портрети діячів культури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначити особливості розвитку української культури кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст.;

• аналізувати умови розвитку культурного життя;

• характеризувати стан розвитку освіти, книгодрукування, літератури, архітектури, скульптури, живопису, музики та театру;

• називати імена діячів української культури, найвизначніші твори літератури, архітектури, образотворчого мистецтва;

• розпізнавати та описувати видатні культурні пам’ятки;

• розвинути вміння аналізувати як текстові, так і візуальні історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення щодо стану української культури кінця ХVІІ — першої половини ХVІІІ ст.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Для активізації знань учнів на початку уроку слід використати запитання, які допоможуть їм пригадати соціально-економічне й політичне становище в Україні наприкінці ХVІІ — на початку ХVІІІ ст.

Евристична бесіда

1. Як називався період в історії України, що розпочався в другій половині ХVІІ ст. після закінчення Національно-визвольної війни?

2. Якими процесами він характеризувався?

3. Охарактеризуйте політичне становище Гетьманщини на поч. ХVІІІ ст.?

4. Покажіть на карті, до складу яких держав входили українські землі на початку ХVІІІ ст.

5. У чому проявилася колоніальна політика Російської держави по відношенню до України на початку ХVІІІ ст.?

6. Спробуйте визначити фактори, які позитивно впливали на розвиток української культури, та фактори, які негативно позначилися на її розвитку.

Останнє завдання можна запропонувати учням виконати за допомогою методу «Мозкова атака». Спочатку, використовуючи коротенькі висловлювання, діти називають фактори, що вплинули на розвиток української культури позитивно, а потім — фактори, що вплинули негативно. Далі можна запропонувати комусь із дітей зробити висновок з даного питання. А далі учні самостійно заповнюють таблицю.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Складання таблиці

Особливості розвитку української культури в другій половині ХVІІ — на початку ХVІІІ ст.

Позитивне

Негативне

• Національно-визвольна війна.

• Відродження Української держави.

• Культурницька політика українських

гетьманів (особливо І. Мазепи). Підтримка

ними освіти, книгодрукування, мистецтва та Української православної церкви

 

• Розчленування українських земель між різними державами.

• Посилення утисків з боку урядів цих держав у галузі української культури.

• Підпорядкування Української православної

церкви Московському патріархату.

• Цензурні утиски українського книгодрукування.

• Контроль над українською освітою з боку

російського уряду.

• Виїжджання діячів української культури

до Москви

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь. Таким чином, розвиток української культури наприкінці XVII — у першій половині XVIII ст. відбувався за досить складних умов. Національно-визвольна війна й відродження Української держави сприяли її піднесенню. Важливим чинником також була культурницька політика українських гетьманів, спрямована на підтримку Української

православної церкви, національної освіти, книгодрукування, мистецтва. Найяскравіше така політика виявилася за Івана Мазепи.

Але, на жаль, піднесення української культури стримувалося поділом українських земель між різними державами та неоднаковими умовами їхнього розвитку. Прагнення встановити контроль над культурним життям українців — характерна ознака колоністської політики будь-якої з держав, що володіли землями України. Тяжким ударом для української культури стало підпорядкування у 1687 р. Української православної церкви Московському патріархатові. Негативний вплив мали всілякі цензурні утиски українського книгодрукування.

Особливо тяжкі часи настали для української культури після виступу І. Мазепи, коли розпочинається форсований наступ російського царизму на українську автономію.

Робота в групах

Оскільки матеріал уроку досить великий за обсягом, то вивчення його краще організувати в групах. Клас поділяється на п’ять груп, і кожній з них пропонується самостійно методом «Акваріум» опрацювати одне із питань теми.

1-а група — розвиток освіти й книгодрукування.

2-а група — розвиток літератури.

3-я група — розвиток архітектури та скульптури.

4-а група — розвиток живопису.

5-а група — розвиток музики та театру.

Спочатку учні працюють з підручником протягом 6–7 хв. Далі групи по черзі сідають у центрі класу й обговорюють своє завдання. Причому кожній з них необхідно не тільки розкрити своє питання, а й проаналізувати деякі джерела інформації.

1-а група

Документ 1. О. Д. Бойко про Києво-Могилянську академію

«Перлиною серед колегіумів, осередком освіти та науки, центром культурного життя в Україні була Києво-Могилянська колегія, яка 1701 року грамотою Петра І одержала статус і права академії. У стінах академії було вироблено чітку систему організації навчання, розраховану на 12 років, яка не поступалася за змістом навчальному процесові тодішніх європейських університетів. На початку ХVІІІ ст. в ній навчалося дві тисячі студентів. Тривалий час Києво-Могилянська академія була вищим навчальним закладом Східної Європи. Саме тут сформувався один із центрів філософської думки (

І. Ґізель,

Г. Кониський,

Г. Сковорода та ін.), зросла літературна та поетична школа (К. Сакович,

Л. Баранович, М. Довгалевський та ін.), утворився осередок щодо розробки теорії українського поетичного мистецтва

(Ф. Прокопович, М.Довгалевський, Г. Кониський та ін.).

Києво-Могилянська академія того часу була своєрідною кузнею кадрів не тільки для духовного розвитку споконвічних українських земель, а й для піднесення освіти та культури в інших слов’янських країнах, особливо в Росії. Саме в Києво-Могилянській академії здобули освіту 21 із 23 ректорів Московської академії та 95 із 125 її професорів.

Чимало випускників академії працювали вчителями у школах Росії, розповсюджуючи систему освіти та знання, орієнтовані на західні зразки». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 205–207)

Документ 2. О. Д. Бойко про колегіуми

«Важливу роль в розвитку освіти та культури в Україні відігравали середні навчальні заклади — колегіуми, які були засновані в Чернігові (1700 р.),

Харкові (1727 р.) та

Переяславі (1738 рік). Ці навчальні заклади готували служителів релігійного культу, державних службовців та вчителів початкових класів». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 205)

Завдання

1. Доведіть, що Києво-Могилянська академія в другій половині ХVІІ — першій половині ХVІІІ ст. була одним з найвпливовіших центрів освіти, науки, видавничої справи не тільки України, а й Росії.

2. Назвіть відомих вам вихованців Києво-Могилянської академії.

3. Охарактеризуйте, як в Україні розвивались початкова та середня освіта.

4. Поясніть, як вплинули на розвиток освіти колегіуми.

2-а група

Документ 3. Климентій Зіновіїв «Про людей православних, що військову службу справляють, а саме — про козаків»

Всі на світі козаки трудяться багато,

Виставляють у бою груди презавзято.

За вітчизну і добро ваше, християни,

Щоб подужать не змогли вражі бусурмани.

Та не тільки на війні груди виставляють,

Але й голови в бою часто покладають.

Дай спасіння, Господи, за таку відвагу,

Грішен той, хто виявля козакам зневагу.

Вдома простий чоловік завше пробуває,

А козак у військо йде, дім свій залишає.

Чи повернеться, йдучи, — впевнитись не може,

Тож і ти обережи їх од смерті, Боже.

Не годиться також їм осуд виявляти,

Козаків, немов святих, треба шанувати.

Позаяк і кров свою в битвах проливають,

І за віру праведну душі покладають.

Тим з небес подай свою, Господи, корону,

Хто для нашої землі чинить оборону.

(Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 365)

Документ 4. Із «Літопису гадяцького полковника Григорія Грабянки» (про битву під Корсунем)

«Козаки ж влаштували засідку, відкрили вогонь з самопалів, коней у возах перебили і сильно потіснили піхоту польську і, хоч як не хотіли поляки, мусили поголовно всі... зійти з коней і з козаками бій тримати, та посеред того вогню, який вели з самопалів козаки та з своєї зброї татари, пройшли заледве півмилі. Та ще ж на лихо той козак, що вказував дорогу, навмисне завів обоз ляхів у яругу, прямо у хащі та болото; отут, побачивши, що прийшла їхня лиха година та погибель, вони почали свій обоз повертати...»(Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 521)

Документ 5Лазар Баранович «Веселка в небі — втішатися треба!»

В небі веселка прегарно убрана

Від дорогого й високого Пана.

Тисячобарвно, проміняючись, грає,

Землю торкає — чудово сіяє,

Наче на панну, захоплення гідну,

Дивляться люди — красу її видно!

Маляри так би свої клали фарби,

Неба веселка хай з’явить їм барви!

Стріл отой лук і тятиви не має —

Значить веселка нам про мир провіщає.

Сонце гаптує у хмарах промінням,

Дивне в веселки барвисте одіння!

Що дивуватись: невічним є гарне,

Трохи поквітне і робиться марне,

Бо як природа прекрасне з’являє,

Квола хвороба усе те вбиває!

(Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 316)

Документ 6. Із літопису Самійла Величка «Сказання про війну козацьку з поляками...»

«Богдан Хмельницький... бачив, як пани польські й дозорці пригноблюють та озлоблюють своїх українських людей, і вболівав на їхній плач та стогнання братерським, а скоріше, батьківським серцем. Тим часом і самого Хмельницького спіткала кривда і безчестя, що заподіяв йому Чаплинський.

...Хмельницький, радісно й вдячно прийнятий на Січовому коші, був пошанований від усього Запорізького Війська не як товариш і брат, а як добрий дітолюбивий батько. Йому щиро побажало тоді військо, щоб був зичливий і добродумний, і висловило свою готовність підтримати його зачин. Тут же деякі запорозькі товариші нарекли його, Хмельницького, і гетьманом». (Давня українська література. — К.: Освіта, 1996. — С. 539)

Завдання

1. Якими були особливості розвитку тогочасної української літератури?

2. Ознайомившись з уривками літературних творів, визначте їх тематику.

3. Назвіть найвидатніших представників української літератури даного періоду.

3-я група

Група працює з ілюстраціями, на яких зображені архітектурні споруди даного періоду:

Преображенська церква у Великих Сорочинцях,

будівля Чернігівського колегіуму, Георгієвський собор Видубецького монастиря у Києві,

Катерининська церква у Чернігові,

будинок полкової канцелярії в Чернігові,

Успенський собор у Новгород-Сіверську,

Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові,

Хрестовоздвиженський собор у Полтаві,

Богоявленський собор Братського монастиря у Києві,

Дзвіниця Софійського собору у Києві,

Церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври та ін.

Завдання

1. Які напрямки архітектурного будівництва розвивались в Україні наприкінці ХVІІ — у першій половині ХVІІІ ст.?

2. Використовуючи ілюстрації, визначте особливості українського бароко в архітектурі.

4-а група

Група працює з ілюстраціями, на яких зображені твори образотворчого мистецтва даного періоду:

Аліпій-іконописець. Гравюра Л. Тарасовича (1702 р.),

Мазепині церкви. Гравюра Мігури (1706),

Титульна сторінка Академічних тез. Гравюра Г. Левицького (1739),

Ікона Успіння та Ікона Вознесіння, Спас нерукотворний — всі роботи Й. Кондзелевича,

портрет визначного діяча Григорія Гамалії,

портрет переяславського полковника Семена Сулими та ін.

Завдання

1. Які зміни сталися в образотворчому мистецтві України у ХVІІІ ст.?

2. Використовуючи ілюстрації, визначте, які жанри української графіки та живопису розвивалися наприкінці ХVІІ — першій половині ХVІІІ ст.?

5-а група

Документ 7О. Д. Бойко про український театр

«Виразних національних ознак набуває театр. У межах традиційної шкільної драми виникають невеличкі п’єси-інтермедії, які виконувалися між актами спектаклю й користувалися великою популярністю. Суть інтермедії полягала в показі складних проблем суспільного життя за допомогою сатири та гумору. Характерними ознаками цих п’єс були народна мова, насичена прислів’ями та приказками; динамічність сценічної дії; жвавий діалог акторів тощо. Розвивається вертепна драма — старовинний український ляльковий театр...

Певні зміни... відбулися в музичній культурі. Зріс професіоналізм музичного мистецтва. Найвідомішими осередками музичної освіти були Глухівська співацька школа та Києво-Могилянська академія, у стінах якої здобули музичну освіту найяскравіші зірки     

Дмитро Бортнянський...,

Максим Березовський... та

Артемій Ведель». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 210–211)

Також можна запропонувати учням прослухати уривок із твору Д. Бортнянського, М. Березовського або А. Веделя.

Запитання

1. Які зміни відбулися в розвиткові українського театру?

2. Як розвивалося українське музичне мистецтво? Кого з відомих тогочасних композиторів ви можете назвати?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Робота з таблицею

Занесіть прізвища діячів культури у відповідний розділ таблиці відповідно до галузі культури, в якій уславилася та чи інша особа.

Література

Наука

Архітектура

Живопис

 

 

 

 

1. Л. Баранович.

2. Й. Кондзелевич.

3. Й. Шедель.

4. Г. Грабянка.

5. В. Григорович-Барський.

6. І. Григорович-Барський.

7. Ф. Прокопович.

8. І. Щирський.

9. І. Руткович.

10. І. Ґізель.

11. С. Ковнір.

12. Р. Ракушка-Романовський.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготуватися до уроку узагальнення та систематизації знань.

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (18.09.2013)
Переглядів: 454 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги