Урок 40 Тема. Україна в подіях Північної війни - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
П`ятниця, 02.12.2016, 20:53
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 40 Тема. Україна в подіях Північної війни

Урок 40

Тема. Україна в подіях Північної війни

 

Мета: визначити, яке місце посідала Україна у подіях Північної війни, охарактеризувати хід та наслідки повстання гетьмана Івана Мазепи проти Росії, визначити місце гетьмана Івана Мазепи в українському національно-визвольному русі; розвивати в учнів уміння давати характеристику історичним особам, визначати їх місце в історії України, удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, вміння вести дискусію, висловлювати власну точку зору й аргументувати її, вчити учнів культури спілкування.

Основні поняття: «Північна війна», «Полтавська битва».

Обладнання: карта «Українська держава за гетьманування Івана Мазепи», картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначити, яке місце відігравала Україна в подіях Північної війни;

• пояснювати причини повстання І. Мазепи проти московського царя;

• аналізувати зміст українсько-шведського договору;

• визначати наслідки Полтавської битви для України;

• оцінювати діяльність українського гетьмана та старшини в боротьбі за відновлення державних прав;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• розвинути вміння давати характеристику історичним особам, визначати їх місце в історії України;

• удосконалити навички роботи з історичними джерелами, вміння вести дискусію, висловлювати власну точку зору й аргументувати її;

• навчити культури спілкування.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. За яких обставин Іван Мазепа обирається гетьманом Лівобережної України?

2. Охарактеризуйте основні напрямки його внутрішньої і зовнішньої політики.

3. Якої зовнішньополітичної орієнтації дотримувався Мазепа на початку свого гетьманування? Чому?

4. Як ви вважаєте, чому Івана Мазепу називали «вітчимом України»?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

У серпні 1700 р. Росія розпочала війну проти Швеції за вихід до Балтійського моря й утвердження в Прибалтиці. Ця війна дістала назву Північної. Українські козаки вимушені були воювати за інтереси Росії і брати безпосередню участь у війні.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з текстом підручником

(за допомогою вправи «Карта понять, ідей»)

Працюючи з текстом підручника, учні складають схему.

У ч и т е л ь.

У 1706 р. Іван Мазепа завдяки посередництву польського короля Станіслава Лещинського розпочав таємні зносини зі шведським королем Карлом ХІІ. У вересні

 1707 р. уже був готовий проект українсько-шведського договору, а на початку наступного року представник гетьмана уклав спільну угоду з польським і шведським монархами.

25 жовтня, залишивши в Батурині невелику залогу, разом з 4-тисячним військом вирушив на зустріч з Карлом ХІІ, який вирішив наступати на Москву через територію України.

Зустріч відбулася 29 жовтня у шведському таборі. Між українцями та шведами був укладений договір.

Робота з документами

Документ 1Із записів принца Максиміліана Емануїла, учасника походу Карла ХІІ (1709)

«Уже здавна він (Мазепа) був ображений на свого покровителя царя, і тому він вирішив… перейти зі своїм військом до Карла і прийняти сторону Станіслава; він декілька разів шукав уже тоді приязні короля та пропонував йому свої послуги... (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 132)

Документ 2. З промови Івана Мазепи перед Запорозьким військом (26 березня 1708 р.)

«...Бог мені свідок, що, віддаючись у руки шведського короля, я роблю це не з легковажності і не з приватних інтересів для себе, а з любові до вітчизни. У мене немає ні жінки, ні дітей: я міг би податися в Польщу або будь-куди й спокійно перебувати там решту днів мого життя; але, управляючи стільки часу Україною із дбалістю і відданістю, наскільки вистачило мені здібностей, я за обов’язком честі та сердечної любові не можу, згорнувши руки, лишити цей край на свавільство неправедного гнобителя. Мені добре відомо, що цар має намір переселити нас усіх в інший край, а вас, запорожці, всіх обернути в драгунів і ваші житла зруйнувати дощенту. Якщо ви, запорожці, ще зберегли вашу вольність, то цим зобов’язані тільки мені, Мазепі. Якби царів намір здійснився, ви всі були б пов’язані, закуті й спроваджені на Сибір. Уже Меншиков вирушав зі страшною силою війська і треба визнати особливу опіку Провидіння над нами, що саме в цю пору шведський король вступив у наш край і подав усім доброзичливим людям надію на визволення від гнобителів. Я вважаю за свій обов’язок удатися до шведського короля і сподіваюся, що Бог, який убезпечив нас, допоможе нам скинути з себе ганебне ярмо». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 134–135)

Документ 3. Із промови гетьмана Мазепи до урядників військових і цивільних напередодні розриву з Москвою

«Ми стоїмо тепер, братіє, між двома проваллями, готовими нас пожерти, коли не виберемо для себе шляху надійного, щоб їх оминути.

...Коли король шведський, завше переможний, подолає царя російського і зруйнує царство його, то ми з волі переможця неминуче будемо примислені до Польщі і віддані в рабство полякам.

А як допустити царя російського вийти переможцем, то вже лиха година прийде до нас од царя того, бо ви бачите, що,... прибравши собі владу необмежену, карає народ той своєвільно, і не тільки свобода і добро народне, але й саме життя його підбиті єдиній волі та забаганці царській.

Отже, зостається нам, братіє, з видимих зол, які нас спіткали, вибрати менше, щоб нащадки наші, кинуті в рабство,… наріканнями своїми та прокляттями нас не обтяжили».(Тараненко М. Г. Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 194)

Умови українсько-шведського договору

• Україна стає незалежною і вільною. Всі землі, загарбані Москвою, повертаються назад Україні.

• Шведський король зобов’язувався захищати Українську державу від ворогів, коли про це попросить гетьман.

• Мазепа стає довічним князем України.

• Шведський король не має права претендувати на посаду князя в Україні, але для стратегічних потреб шведське військо має право займати п’ять українських

міст: Стародуб, Мглин, Батурин, Полтаву, Гадяч

Завдання

1. Що об’єднує всі ці документи?

2. На яких умовах І. Мазпа домовився з Карлом ХІІ?

3. Що змусило Мазепу піти на угоду з шведами? Висловіть свою думку щодо цього.

4. Як ви вважаєте, яким чином угода Мазепи була сприйнята на Україні?

У ч и т е л ь. Чи можна вважати дії Мазепи зрадою союзу з Росією, зрадою української державності? Метою російської політики на українських землях було намагання підім’яти під себе гетьманську владу, максимально обмежити, а надалі й скасувати автономію України.

Робота в групах

Далі учні продовжують працювати над питанням про воєнно-політичні акції Петра І проти українців, але цього разу вони працюють у групах.

Кожна група отримує завдання для роботи з джерелами інформації.

1-а група

Документ 4. М. Аркас про зруйнування Батурина

«30 жовтня у Погребках, де стояв цар табором, була військова рада; на ній ухвалено взяти й зруйнувати Батурин. 31-го Меншиков прибув із військом до гетьманської столиці і почав перемовлятися з полковником Чечелем, але ні до чого не договорилися, а козаки завзято гукали з мурів: «Усі тут помремо, а в столицю не пустимо!» Завзято одбивалися козаки од московського війська. Коли се 1 листопада уночі один з полкових старшин Прилуцького полка, Іван Ніс, прийшов до Меншикова і розказав йому, що знає потайну хвіртку — нею можна увійти у Батуринський замок. Через цю зраду загинув Батурин. Меншиков з частиною війська наполіг з усієї сили з противного боку Батурина, де скупчилося обороняти місто усе військо козацьке, а тим часом остання частина москалів пробралася через тайник у замок. Щойно чутка ся розійшлася, як городяни під проводом диякона і його дочки, кинулися вибивати москалів з тайника. Але було вже пізно, і Меншиков узяв гетьманську столицю,спалив її .

Усіх жителів, старих і малих, жінок і дітей, перебито до одного, частину старшин замордовано лютими карами, трупи їх прив’язано до дощок і пущено униз по річці Сейму на знак того, що Батурин загинув; останніх із старшин... закували у кайдани і повезли до Глухова. ...Привезених у Глухів старшин мордували і колесували». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 109)

Завдання

Як ви вважаєте, знищення Батурина та його мешканців було лише помстою російського царя? А які ще цілі переслідував Петро І? Відповідь обґрунтуйте.

2-а група

Документ 5М. Аркас про показову «страту» Івана Мазепи й обрання нового гетьмана

«5-го листопада скидали Мазепу з гетьманського уряду, — справляли се так, як у театрі: спорудили шибеницю і винесли опудало, — ніби то самого Мазепу; на опудало повісили орден Андрія Первозваного, вичитали над ним усе те, що робив для гетьмана цар, усю до його царську ласку, а тоді прочитали усі провини гетьмана проти царя. Меншиков і Головкін вийшли на поміст і роздерли патент на чин Кавалера ордена, з опудало здерто орден Андрія Первозваного, а кат зачепив його канатом і повісив на шибениці.

6-го листопада була рада; на ній стверджено за гетьмана Стародубського полковника Івана Скоропадського, котрого заздалегідь призначив цар Петро.

Старшина хотіла було обрати за гетьмана Полуботка, але цар не пристав на се, кажучи, що Полуботок дуже хитрий і що з нього може вийти другий Мазепа.

11-го листопада приїхав у Глухів Київський митрополит Іоасаф із духовенством і 12-го, після молебну, на котрому був і цар, виголошено анафему і вічний прокльон зрадникові Мазепі. При тому митрополит ударив своїм жезлом портрет Мазепи у груди, а духовенство і клір, обернувши свічки до портрета, співали: «Анафема, анафема, анафема!» (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 109–110)

Завдання

1. Як ви вважаєте, з якою метою була здійснена церемонія «страти» Івана Мазепи?

2. Про що свідчить проголошення церковного прокляття Івану Мазепі?

3-я група

Документ 6. Д. Дорошенко про зруйнування Чортомлицької Січі

«...Цар Петро вислав військо на Запорожжя. У цьому війську був і полковник прилуцький Галаган, який зрадив Мазепу і пристав до царя. Сам колишній запорожець, Галаган провів москалів аж на саму Січ, що була тоді над річкою Чортомликом. На Січі було небагато козаків, але вони хоробро відбивали всі московські атаки. Москалі взяли січовиків зрадою з допомогою Галагана. Незважаючи на дане слово, що тим, хто піддасться добровільно, не буде ніякого лиха, москалі вирізали всіх запорожців, які піддалися; більшу частину полонених вимордували найлютішими муками. Січ спалили дощенту й зруйнували весь запорозький край». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993)

Завдання

1. За що була зруйнована Чортомлицька Січ?

2. Як це відбувалося?

Учень, який отримав випереджальне завдання, виступає з повідомленням про Полтавську битву.

Робота з історичним текстом, ілюстраціями про Полтавську битву, картосхемою битви

Документ 7. Д. Дорошенко про Полтавську битву

«Карл задержався на кілька тижнів під Полтавою, Петро стягнув сюди  своє військо, яке 2 7 червня 1709 року прийшло до страшного бою. Москалі перемогли потомлене і змучене шведське військо; їх було вдвічі більше, як шведів, та й артилерії мали вони вдесятеро більше. Карл був поранений у сутичці ще за кілька днів до генерального бою, і 27 червня його носили на носилках. Вороже ядро розірвалося коло нього, він упав на землю, і шведи

подумали, що його вбито. Це викликало серед них паніку, і бій був програний. Карл з Мазепою подалися швидше до Дніпра й переправилися коло Перевалочної, помандрували степами й утекли до Бендер, що були під турецькою владою. З ними втекла старшина, запорожці й кількасот шведів. Недобитки шведської армії дійшли з-під Полтави аж до Дніпра, але тут мусили здатися, бо не було чим переправитись, а ззаду вже напирали москалі.

Грізна колись шведська армія перестала існувати». (Дорошенко Д. Історія України. — К.: Освіта, 1993. — С. 150)

Завдання

1. Які моменти Полтавської битви зображені на ілюстраціях?

2. Охарактеризуйте наслідки Полтавської битви для України.

Питання про місце Івана Мазепи в національно-визвольному русі вивчається шляхом проведення узагальнюючої бесіди з учнями. Учні висловлюють свої думки щодо цього питання, а потім роблять висновок.

Висновок.

Гетьманування Івана Мазепи — це одна із славних сторінок в історії боротьби українського народу за свою державну незалежність. Сам Іван Мазепа є видатною історичною особистістю: розумний політик, тривалий час утримував владу в Гетьманщині, яка була розорена в часи Руїни, зумів об’єднати Лівобережжя і Правобережжя під своєю булавою. Зробив великий внесок у розвиток української освіти, науки, книгодрукування, церковного будівництва. Високо підніс авторитет гетьманської влади. Всі свої сили він спрямував на реалізацію цієї високої мети, використовуючи при цьому різні методи боротьби. Він знайшов у собі мужність стати у слушний час на боротьбу з московським свавіллям. Але, на жаль, внаслідок численних помилок і прорахунків плани Мазепи виявилися нереалізованими, а його гетьманування закінчилося трагічно.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Для закріплення матеріалу групам на парти можна роздати портрети історичних діячів: Карла ХІІ, Петра І та Івана Мазепи. Розглянувши їх, учні повинні назвати того, хто зображений на ілюстрації, і дати відповідь на питання.

• Яку роль відіграли ці особистості в історії України?

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (17.09.2013)
Переглядів: 442 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги