Урок 34 Тема. Запорозька Січ - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Субота, 03.12.2016, 16:49
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 34 Тема. Запорозька Січ

Урок 34

Тема. Запорозька Січ

 

Мета: охарактеризувати становище Запорозької Січі у складі Гетьманщині в другій половині ХVІІ ст., сформувавши в учнів знання про військові походи українського козацтва, економічне життя Січі, діяльність кошового отамана Івана Сірка, з’ясувати, яку політику проводив російський уряд щодо Запорозької Січі; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, на основі їх давати характеристику історичним діячам, робити висновки та узагальнення.

Основні поняття: «Запорозька Січ», «Чортомлицька Січ».

Обладнання: портрет Івана Сірка, картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати становище Запорозької Січі у складі Гетьманщині в другій половині

ХVІІ ст.;

• показувати на карті напрямки найважливіших походів козаків;

• називати імена козацьких провідників;

• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття «Чортомлицька Січ»;

• розвинути вміння аналізувати історичні джерела, на основі їх давати характеристику історичним діячам, робити висновки та узагальнення.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Бліц-опитування

1. Пригадайте, ким і коли в Україні була побудована перша Запорозька Січ.

2. Що вона собою являла? Який зовнішній вигляд мала?

3. Чому Запорозьку Січ називали козацькою республікою?

4. Яку роль відіграла Запорозька Січ та українське козацтво в Національно-визвольній війні українського народу?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь.

За часів Національно-визвольної війни Запорозька Січ розташовувалася на Микитиному розі. Вона відігравала вирішальну роль у підготовці й розгортанні війни. Саме державні традиції Січі були використані Б. Хмельницьким під час розбудови Української козацької держави, на території якої запроваджувався козацький устрій. Але згодом між запорожцями і гетьманом відносини загострюються, бо козацтво було невдоволене умовами Зборівського, Білоцерківського договорів та Переяславською радою (тут слід пригадати умови цих угод).

Стосунки з гетьманською владою ще більше загострюються після смерті

Б. Хмельницького аж до збройних виступів.

 У ході війни Січ змінила своє розташування. З 1652 по 1709 рр. вона перебувала в гирлі річки Чортомлик, тому й дістала назву Чортомлицької.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Перше питання теми вивчається шляхом поєднання розповіді вчителя та опрацювання історичних джерел.

Робота з документом та ілюстрацією

Документ 1

«Чортомлицька Січ була оточена глибоким ровом та 13-метровим валом, оснащеним баштами з бійницями й високими дубовими палями. У центрі козацької твердині знаходився великий майдан, навколо якого були побудовані курені й помешкання старшини. У найбезпечнішому місці Січі була збудована перша на Запорожжі військова церква. Поза межами Січі на березі Чортомлика стояла так звана «грецька ізба», де тимчасово розміщались іноземні посли, що приїздили на Запорожжя для ведення переговорів. Безпосередньо на Січі постійно перебувало від 6 до 12 тисяч козаків.

За давньою традицією найвищим керівним органом запорозького козацтва залишалася загальна військова рада. У ній мали право братии участь усі члени січової громади. Козацька рада вирішувала найбільш важливі питання життя січовиків — вибори кошового отамана та січової старшини, ведення воєнних дій, розподіл земельних угідь тощо. Постійне керівництво Січчю здійснювали кошовий отаман і січова старшина — військовий суддя, писар, осавул. Неабиякий вплив мали також старі, заслужені козаки. Запорозьке козацтво поділялося на курені, які очолювали курінні отамани. Землі, що знаходилися поза межами Січі, але розташовувалися поблизу неї, ділилися на паланки».(Тараненко М. Г. Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 164–165)

Завдання

1. Чому Запорозька Січ змінила своє місце розташування?

2. Опишіть вигляд та систему управління Чортомлицькою Січчю.

У ч и т е л ь.

Москва завжди ставилася до Запорозької Січі із упередженням, вбачаючи в ній оплот свободи і вільнодумства, що могло скласти загрозу Московській державі. Тому Російська держава прагнула повною мірою використати можливості Січі у власних інтересах. Першим заходом у здійсненні цих намірів стало розміщення на Січі московської залоги у 1663 р., яка виконувала ряд завдань:

1) разом із запорожцями діяти проти кримських і ногайських орд;

2) збирати інформацію про внутрішнє становище Кримського ханства і ногайських орд, про їхні зовнішньополітичні плани, а також про події, що відбувалися в Польщі та Туреччині;

3) стежити за всіма подіями, що відбувалися на Запоріжжі, та доповідати в Москву про відносини Запорозької Січі з гетьманами, окремими старшинськими угрупованнями, про всі дипломатичні зносини січовиків.

Також Москва нерідко підтримувала запорожців у їхніх конфліктах з гетьманами, адже це їй було надзвичайно вигідно.

Спочатку вчитель зазначає, що

в другій половині ХVІІ ст. запорожці брали участь у багатьох військових операціях й особливо у боротьбі проти турецько-татарських завойовників. Ця епоха козацьких походів пов’язана з ім’ям кошового отамана Івана Сірка, який був їх організатором і керівником. Далі діти слухають повідомлення одного з учнів про Івана Сірка та опрацьовують джерела інформації: історичні довідки, документи та ілюстрацію картини І. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану».

Історична довідка

Іван Сірко

• Народився у слободі Мерефа на Харківщині (за іншими даними —на Поділлі).

• У 1646 р. воював на території Франції у козацькому загоні, який найняв уряд Людовіка XIV.

• Учасник Національно-визвольної війни.

• Виступив проти політики гетьмана І. Виговського, вів воєнні дії проти П. Тетері, мав суперечності з гетьманами І. Брюховецьким і П. Дорошенком.

• Провів ряд походів проти турків та татар. Найбільші з них: 1660–1661 рр. — походи на Крим; 1663 р. — два великі походи на Перекоп; 1667 р. — похід на Крим, змусив ханський двір переховуватися в горах; 1673–1675 рр. — походи на Очаків, Ізмаїл і Перекоп.

• Здобув всенародне визнання й безмежну вдячність, 15 разів обирався кошовим отаманом.

• Герой багатьох народних легенд, переказів, літературних творів, творів образотворчого мистецтва.

Документ 2. Польський хроніст Віспасіан Коховський про Івана Сірка

«Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних акціях і відважним кавалером, перевищуючи цим Дорошенка. А в Криму його ім’я наводило такий пострах, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти,

лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде!»; після цих слів плач одразу вщухав.Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Влітку він перебував на порогах (Дніпрових), а взимку — на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами, проти яких мав природну й невблаганну ненависть. На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру». (Власов В. Історія України.8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К., 2000. — С. 166)

Про картину Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

З ім’ям Івана Сірка пов’язано написання листа турецькому султанові.

У відповідь на вимогу турецького султана Магомета ІV визнати залежність від Туреччини й підкоритися йому запорожці склали йому листа. Ці події надихнули відомого художника Іллю Рєпіна на створення картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Художником створено два варіанти цієї картини. У другому варіанті центральна постать — Іван Сірко. Персонажі картини списані з відомих людей того часу. Іван Сірко — генерал Драгомиров, писар — відомий історик Дмитро Яворницький, поранений в голову козак — художник М. Кузнєцов, військовий суддя — колекціонер Василь Тарнавський, молодий козак — син Тарнавського.

Документ 3. Із листа запорожців турецькому султану

«Запорозькі козаки турецькому султану. Ти — шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого Люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, вірменська свиня, татарський сагайдак, кам’янецький кат, подолинський злодіюка, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда...

Різницький собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче! Невгоден єси матері вірних християн! Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день — такий у нас, як у вас, поцілуй за те ось куди нас..!

Кошовий отаман Іван Сірко зо всім Кошем Запорозьким»

Робота з текстом підручника

(за допомогою вправи «Знаю — хочу дізнатися — дізнався»)

Ця вправа використовується при роботі з текстовими джерелами інформації. Перш ніж опрацьовувати текст, учні в зошиті креслять таблицю.

Знаю

Хочу дізнатися

Дізнався

 

 

 

У першому розділі вони записують положення з даної теми, які вже їм відомі. Наприклад, у даному випадку це можуть бути види господарської діяльності козаків, з якими вони вже познайомилися раніше під час розгляду тем про Запорозьку Січ. У другому розділі учні записують положення, на які вони хочуть знайти відповідь у тексті. Наприклад, це може бути завдання: дізнатися, як змінилося господарство Січі в період Руїни. Та в останньому розділі діти записують нові положення, про які вони дізналися, працюючи з даним текстом. У кінці роботи учні презентують виконані завдання. Текст для виконання даного завдання матиме такий вигляд.

Господарство Запорозької Січі

У другій половині XVII ст. економічне життя Запорожжя мало змінилося порівняно з попереднім періодом, хіба що господарська діяльність козаків пожвавилася. Вони займалися мисливством, бджільництвом, ловили рибу.

Найбільшого значення для них набув рибний промисел. Потреба в солі для цього промислу сприяла розвитку чумацтва.

Крім рибальства, основу господарства Запорожжя складало скотарство.   

Козаки ним займалися насамперед у зимівниках— хутірських господарствах, де взимку утримувалася худоба.

 Землеробство на Запорожжі було нерозвинене через постійну загрозу спустошливих набігів татарських і ногайських орд, кочовища яких знаходилися поблизу Січі. Незначна заселеність запорозьких земель не сприяла розвиткові хліборобства, яке потребувало великої кількості робочих рук.

Отож панівною галуззю господарства було скотарство й особливо конярство.

На Січі працювали чимало ремісників — ковалів, зброярів, теслярів, бондарів та ін. Було налагоджене виробництво морських і річкових човнів. Ремесло на Січі досягло значного рівня. Ще на Січі розвивалися ремесла, пов’язані з виробництвом пороху, залізних і свинцевих ядер для гармат.

Поступово зміцнювалися торговельні зв’язки Запорожжя із Лівобережною Україною, Правобережжям, Польщею, Москвою та Кримом. Найголовнішим і найдорожчим товаром для січовиків був хліб. Крім продовольчих товарів, запорожці купували зброю, боєприпаси, тканини, папір тощо. Продавали ж мед, шкури, хутро, рибу, віск, велику рогату худобу та коней. Розвиткові торгівлі на Запорізькій Січі сприяло й те, що її територією пролягали важливі торговельні шляхи. Запорожці збирали з купців мито на перевозах і поромах, стягували всілякі збори за надання провідників й охорони.

Таким чином, економіка Запорожжя, що переважно базувалася на промислах і скотарстві, не могла повністю забезпечити потреби козаків. Додатковим джерелом їх матеріального забезпечення були царське жалування і гетьманська платня грошима, сукном, військовими припасами, а також воєнна здобич.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Узагальнюючи запитання

1. Яким було становище Запорізької Січі у складі Гетьманщини у другій половині ХVІІ ст.? Чи змінилося щось у політичному устрої Січі після Національно-визвольної війни?

2. Як складалися відносини січовиків та московського уряду?

3. Як ви вважаєте, у чому полягала історична місія Запорозької Січі? Відповідь обґрунтуйте.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Підготувати до уроку-конференції проекти про господарське, церковне та культурне життя на українських землях у другій половині ХVІІ ст.

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (17.09.2013)
Переглядів: 444 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги