Урок 30

Тема. Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського

Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини після смерті Б. Хмельницького, визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського; розвивати в учнів уміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на основі їх робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам.

Основні поняття: «Руїна», «Гадяцький договір», «Конотопська битва».

Обладнання: карта «Українські землі наприкінці 50–70-х рр. ХVІІ ст.», портрет

І. Виговського, картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини по смерті Б. Хмельницького;

• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського;

• пояснювати причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр. та укладення Гадяцького трактату;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• розвинути вміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Пригадайте основні військово-політичні події Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького.

2. Дайте характеристику основних положень українсько-московського договору 1654 р. та його значення для України.

3. Як поставилися до укладення цього договору різні верстви населення України?

4. Охарактеризуйте основні результати Національно-визвольної війни у 1648–1657 рр.

5. Для назви Національно-визвольної війни відомий український історик О. Д. Бойко вживає термін Українська національна революція.

Чи згодні ви з цим? Чому?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Політична та економічна ситуація в Україні, що склалася по смерті

Б. Хмельницького, була досить складною. Вона визначалася такими факторами:

1. Царський уряд ігнорував інтереси Української держави.

2. Зазнала невдач українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі.

3. У ході війни не відбулося об’єднання всіх українських земель.

4. Посилилося соціальне напруження в суспільстві.

5. Погіршилося матеріальне становище козацтва. У розореної війною держави не було коштів на платню козакам за службу. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася за рахунок прибутків з оренди.

6. На Запорозькій Січі назрівав соціальний вибух. Запорожці вимагали для себе платні. Вони домагалися права безперешкодно ходити за здобиччю у татарські і турецькі володіння, лунали також заклики йти походом на городову старшину.

7. На новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті Хмельницького, покладалося важливе завдання —ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з текстом (за допомогою вправи «Читання в парах»)

Учні об’єднуються в пари. Один учень з пари читає абзац тексту і підбиває одним-двома реченнями підсумок того, про що прочитав. Інший учень з пари ставить одне-два запитання до прочитаного. Питання записуються, обидва учні намагаються на них знайти відповідь. Наступний абзац тексту читає другий учень з пари, а перший ставить питання.

Такий обмін ролями відбувається до кінця читання. По завершенні читання тексту всі пари презентують найбільш цікаві питання і відповіді на них. Ті питання, на які пари не змогли дати відповідь, обговорюються всім класом.

Документ 1

«Смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції. Перебуваючи при владі, гетьман піклувався про створення такої форми державності, яка б забезпечувала єдність еліти, консолідацію суспільства, стабільність держави. На думку Хмельницького, цим вимогам оптимально відповідала спадкова монархія. Проте загибель... його сина Тимоша, талановитого воєначальника, здібного політика, завадила здійсненню планів гетьмана. Ситуацію не врятувало й рішення старшинської козацької ради (квітень 1657 р.) про встановлення спадковості гетьманства — передачі влади після смерті Б. Хмельницького його молодшому сину Юрію.

На жаль, спадкоємці Б. Хмельницького не змогли успішно завершити його починання.

Початком доби Руїни стало усунення восени 1657 року Ю. Хмельницького від влади. Іван Виговський та його прибічники фактично здійснили державний переворот.

Формальним приводом для цих подій були молодість, хворобливість, слабохарактерність Ю. Хмельницького. Реальними ж причинами — погіршення... становища держави, посилення соціального протистояння в суспільстві, боротьба окремих елітних груп за владу, слабка підтримка ідей спадкової монархії тощо. ...Численні помилки лідерів, втрата українською державою підтримки народу, посилення агресивних втручань з боку сусідніх держав призвели до катастрофи — поразки Української національної революції». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академвидав, 2006. — С. 163–164)

Завдання

1. Чому, на думку автора, смерть Хмельницького стала поворотним моментом в історії Української національної революції?

2. На основі документа охарактеризуйте становище в Україні після смерті Хмельницького.

У ч и т е л ь. По смерті Б. Хмельницького Гетьманщина перебувала у дуже скрутному становищі. Починається активна боротьба за владу.

Генеральний писар Іван Виговський зумів домогтися на старшинській раді 4 вересня 1657 року обрання себе гетьманом до часу повноліття Юрія Хмельницького.

Документ 2

«Тоді прихильні до Виговського старшини нараяли громаді так, що Юрій ще дуже молодий і на той час, доки він дійде своїх літ, нехай передасть булаву і клейноди гетьманські Виговському, а сей до якого часу нехай заправляє усим та підписується, де треба, так: «На той час гетьман Виговський». На тім стала рада». (Козацькі ватажки та гетьмани Украї-

ни. — Львів, 1991. — С. 76)

Завдання

Чим можна пояснити той факт, що Іван Виговський домігся обрання його гетьманом усупереч тому, що влада після смерті Б. Хмельницького була передана його сину Юрію?

У ч и т е л ь. Так було зроблено перший крок до здійснення державного перевороту. У другій половині жовтня Виговський скликав козацьку старшинську раду в Корсуні, яка й обрала його повноправним гетьманом України. Становище Гетьманщини було складним ще й тому, що серед козаків у цей час поглибилися розбіжності між прихильниками зовнішньополітичних орієнтацій. Частина з них орієнтувалася на Польщу (правобережні полки), а друга частина на Москву (лівобережні полки). Ситуація в Україні ускладнювалася ще й тим, що російський уряд розпочав свій наступ на українську незалежність. Царський посол, який прибув до Чигирина після смерті Хмельницького, привіз вимоги царя щодо скорочення козацького війська, очолення козацьких полків російськими полковниками, надходження всіх податків у царську скарбницю, щоб старшина була із Москви, а Київський патріарх був залежний від Московського. За таких складних зовнішньополітичних та внутрішньополітичних умов гетьманську булаву, як ми вже з’ясували, отримав Іван Виговський.

Історична довідка

Іван Виговський

• Походив зі старовинного шляхетського роду, закінчив Києво-Могилянський колегіум, служив у державних установах.

• У роки Визвольної війни був одним із найближчих соратників Хмельницького, генеральним писарем Війська Запорозького.

• По смерті Хмельницького був наказним гетьманом при Юрії Хмельницькому, а потім домігся одержання гетьманської булави.

• Проводив антимосковську політику, розгромив промосковське повстання козаків у 1658 р., а також російські війська під Конотопом у 1659 р.

• Уклав у Гадячі угоду з Річчю Посполитою.

• У жовтні 1569 року на Чорній раді був усунений від влади і повернув гетьманську булаву Юрію Хмельницькому.

• Після цього перебував на польській державній службі. За наказом Павла Тетері був заарештований і розстріляний.

Завдання

Учні об’єднуються в три групи, опрацьовують історичну довідку і таблицю всім класом.

1-а група. Визначити основні засади внутрішньої і зовнішньої політики І. Виговського.

2-а група. Приймаючи булаву, Виговський у своїй промові сказав:

«Ця булава буде доброму на ласку, а злому на кару. Якщо мене гетьманом обрали, попускати я нікому у війську не буду, тому що Військо Запорозьке не може бути без страху». Прокоментуйте це висловлювання.

3-я група. На заяву московського посла, що Україна — це «гілка, відламана від природного кореня Великоросії», Іван Виговський відповів так: «Нехай Великоросія буде Великоросією, а Україна — Україною».

Якого ставлення до України з боку Москви домагався І. Виговський.

Яку позицію він посів у відносинах з Росією?

У ч и т е л ь (розповідь супроводжується демонстрацією карти).

Наприкінці 1657 р. проти політики Виговського виступила частина козаків. Керівники цього повстання — полтавський полковник Мартин Пушкар та запорозький отаман Яків Барабаш вели переговори з Москвою, звинувачуючи Виговського у зраді та у зносинах з Польщею, а самі претендували на гетьманську булаву.

Зібравши 20-тисячне військо, Виговський переміг повстанців у травні 1658 р. під Полтавою. Вперше в історії татари, з якими Виговський уклав договір, були використані у боротьбі не із зовнішніми ворогами, а для боротьби з повсталим народом та опозицією. У цьому братовбивчому бою загинуло майже 50 тисяч українців.

Водночас він виношував ідею об’єднання України з Польщею на федеративних засадах.

У вересні 1658 р. під Гадячем була зібрана козацька рада, на яку прибули також польські комісари на чолі з Казимиром Бєнєвським. Гадяцька рада ухвалила польсько-український договір.

Робота з документом у групах

Питання про зміст Гадяцького договору учні вивчають, працюючи з документом. Текст документа опрацьовується всім класом. А потім учні поділяються на три групи (можна по рядах), і кожна з груп виконує своє завдання.

Документ 3. Із «Гадяцького трактату», укладеного між РіччюПосполитою і Військом Запорозьким (6 вересня 1658 року)

«1. Релігія грецька старинна, така, з якою Русь приступила до корони Польської, аби зіставалася при своїх прерогативах і вільнім уживанні свого богослужіння по всіх містах, містечках і селах... Тій же грецькій релігії надається право свобідного фундування нових церков і монастирів, так само поновлення і поправляння старих... А унія, що викликала

досі змішання в Речі Посполитій, касується...

2. Вся Річ Посполита народу Польського, Великого князівства Литовського і Руського і належних до них провінцій відновляється цілком такою, як була перед війною, себто ці три народи мають зіставатися непорушно, як були перед війною в границях своїх і при свободах своїх згідно з законами...

3. Війська Запорозького число має бути 6 тисяч, під владою гетьмана руського, згідно із стародавніми вільностями їх. Вони (козаки) зістаються при стародавніх цільностях і звичаях своїх, що не тільки нічим не обмежуються, але, навпаки, підтверджуються всякою повагою.

4. Гетьман військ Руських до кінця свого життя має бути гетьманом військ Руських і Першим сенатором воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського. А по смерті його має бути вільний вибір гетьмана: стани воєводства Київського, Брацлавського і Чернігівського виберуть чотирьох кандидатів, і одному з них король надасть гетьманство...

5. Гетьмани з Військом Запорозьким, відступивши від усяких за граничних протекторатів, більше до них приставати не мають... Посольств від за граничних гетьман не має права приймати, і якби такі трапились — має їх відсилати до короля...

6. Король і Річ Посполита дозволяють народові Руському мати осібних канцлерів, маршалків і підскарбіїв з правами сенаторів та інші уряди народу Руського». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на урокахісторії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 129–130)

Завдання

1-а група. Чи правильне твердження, що Гадяцька угода передбачала перебудову Речі Посполитої на федерацію трьох держав: Польщі, Великого князівства Литовського та України. Обґрунтуйте свою думку.

2-а група. Прочитайте висловлювання істориків щодо Гадяцької угоду. Чи поділяєте ви думку когось із цих істориків, а чи маєте свою? Відповідь обґрунтуйте.

1. Микола Костомаров вважав, що ідея Гадяцької угоди «пускала панувати на Україну шляхетський лад, ненависний для черні».

2. Орест Левицький писав, що цей трактат підносився над рівнем свідомості козаччини, тому не був для неї зрозумілий.

3. Михайло Грушевський дотримувався думки, що цією угодою «Польща замулювала очі українському народові, щоб він примирився з новим поворотом під панську кормигу».

4. Історик В’ячеслав Заїкин вбачав певну користь у цій угоді, бо «при нових умовах українські суспільні стани не зливалися із суспільними станами польсько-литовськими, зберігалася загальнокрайова влада гетьмана (який залишався таким чином главою країни, а не самого війська), зберігалася окрема українська державність».

3-я група. Як ви вважаєте, чи здобула ідея Гадяцької угоди загальної підтримки в Україні? Чому?

У ч и т е л ь Гадяцька угода спричинила погіршення українсько-російських відносин. У квітні 1559 р. російське військо на чолі з князем Трубецьким рушило на Україну і взяло в облогу місто Конотоп.

Робота з ілюстрацією та документом

Учні працюють з ілюстрацією та документом і з’ясовують хід і значення битви під Конотопом.

Документ 4. Микола Аркас про битву під Конотопом

«21 квітня 1659 року військо московське облягло Конотоп, де зачинився у замку полковник Гуляницький з полковниками Ніжинським і Чернігівським, усього чотири тисяч чоловік. Облога тривала місяців зо два з половиною, і обложеним доводилося дуже скрутно, просто нестерпно. Але вони нізащо не хотіли здаватися московським воєводам. Полковник Гуляницький, коли князь Трубецькой надіслав йому листа і радив оддатися на царську ласку, замість відповіді наказав стріляти з гармат і рушниць. «Ми сіли на смерть, — гукали козаки. — Не оддамо міста».

 ...27 червня рушив Виговський із козаками, татарами... на підмогу Конотопові. Москалі не знали, яка у Виговського сила, і, коли назустріч йому з-під Конотопа було вислано військо, воно опинилося між двома вогнями — між татарами і Виговським. Настала катастрофа, якої ніхто не очікував.

Москалі зазнали розгрому, якого дотепер ніколи не знали. За 15 верст від замку, поблизу багнистої річки Соснівки, Виговський розбив москалів у прах, 30 000 московського війська лягли трупом, воєвода князь Пожарський потрапив у неволю, і хан, за непоштиві речі його, покарав його на смерть. Трубецькой з рештками війська мусив тікати до Путивля, Виговський гнав його аж до самого кордону України. Виговський... почав міркувати, щоб вигнати москалів із Києва». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 78–79)

Документ 5. Російський історик Сергій Соловйовпро битву під Конотопом

«Цвіт московської кавалерії загинув за один день, і московський цар більше ніколи не зможе зібрати таку чудову армію. Цар Олексій Михайлович з’явився перед своїм народом у жалобному вбранні, і Москву охопила паніка... Ходили поголоски, що цар збирався перебратися до Ярославля за Волгою і що Виговський наступає прямо на Москву».

(Субтельний О. Україна. Історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 133)

Завдання

1. Чому російський цар розпочав війну проти України?

2. Чим закінчилася битва під Конотопом і яке вона мала значення?

3. Як ви вважаєте, як надалі мав діяти Виговський? Чому?

Учитель, підбиваючи підсумок виступам учнів, зазначає, що Виговський не зміг скористатися результатами своєї перемоги й успішно завершити війну з Росією і змушений був зректися гетьманства. Це було зумовлено низкою причин.

Робота з документом

Документ 6

«По-перше, він (Виговський) втратив одного зі своїх військових союзників — кримського хана. Саме в цей час на Крим вирушив у похід запорізький кошовий отаман Іван Сірко. Це примусило кримського хана відмовитися від походу на Москву і негайно повернутися додому. По-друге, частина козацької старшини, не вдоволена підступністю польської влади, почала шукати шляхи до порозуміння з Москвою. По-третє, Іван Виговський, замість розумного подолання конфлікту з опозицією, вдався до терору, який лише посилював ненависть до нього з боку значної частини Лівобережної України». (Тараненко М. Г. Левітас Ф. П. Історія України:Навчальний посібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 142–143)

Завдання

Чому, незважаючи на перемогу під Конотопом, Виговський не зміг відвернути спалаху громадянської війни і втримати гетьманську булаву?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Узагальнюючи запитання

1. Козацький літописець зазначав, що в період гетьманування Виговського розгортається «...великий вогонь внутрішніх чвар і кровопролить, що спалював людське добро і знищував усе під корінь». Що він мав на увазі?

2. Ряд істориків вважають , що з початком гетьманування Виговського в Україні настає новий період — Руїни. Чи поділяєте ви цю думку? Дайте визначення цьому термінові.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Дати характеристику Івану Виговському як історичному діячеві (за вже відомим вам планом).