Урок 29 Тема. Воєнно-політичні події 1656–1657 рр. - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Середа, 07.12.2016, 19:15
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 29 Тема. Воєнно-політичні події 1656–1657 рр.

Урок 29

Тема. Воєнно-політичні події 1656–1657 рр.

 

Мета: охарактеризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1656–1657 рр. і дати їм історичну оцінку, визначити місце Б. Хмельницького в історії України, дати йому характеристику як видатному українському політику, дипломату і полководцю; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям і висловлювати свою точку зору щодо них, складати розгорнуту характеристику історичному діячу, визначати його місце і роль в історії України.

Основні поняття: «Віленське перемир’я».

Обладнання: карта, картки з документами, ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характиризувати основні воєнно-політичні події Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої у 1656–1657 рр. і давати їм історичну оцінку;

• оцінювати діяльність Б. Хмельницького як видатного українського політичного, державного і військового діяча;

• показувати на карті напрямки найважливіших козацьких походів у 1656–1657 рр., місця найголовніших битв і підписання договорів;

• розвинути вміння працювати з історичними джерелами і на їх основі робити висновки та узагальнення, давати оцінку історичним подіям, висловлювати власну точку зору щодо них, складати розгорнуту характеристику історичному діячеві, визначати його місце і роль в історії України.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Охарактеризуйте воєнно-політичні події Національно-визвольної війни у 1654–1655 рр.

2. Що спонукало Б. Хмельницького укласти союз із Москвою?

3. Яким був зміст українсько-московського договору? Які наслідки він мав для України?

4. Як розгорталися воєнні події після Переяславського договору?

5. Якими були наслідки військових операцій на території Білорусії?

6. Якими були причини походу Хмельницького на Львів 1655 р.? Чим він завершився?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. 1655 рік був складним як для України, так і для Польщі.

Внутрішнє становище Польщі надзвичайно погіршилося. Розпочався період занепаду й розбрату, названий польськими істориками «Потопом».

 Польській державі загрожувала загибель. У липні 1655 р. на її територію вторглися війська Швеції — давнього суперника Польщі у боротьбі за Балтійське узбережжя Східної Пруссії.

Похід шведського короля на Польщу збігся в часі з воєнною операцією українсько-московських військ на території Білорусії. Польща опинилася в умовах війни на два фронти. Це спричинило політичну кризу. Польська армія склала зброю перед шведами.

Ретельно ж підготовлений Хмельницьким у військовому і дипломатичному плані похід на західноукраїнські землі не виправдав сподівань гетьмана внаслідок протидії того ж таки шведського короля Карла Х, який не бажав зміцнення Української держави. Московський уряд був також наляканий воєнними успіхами Швеції. Адже вона змагалася з Росією за Прибалтику.

У травні 1656 р. Росія оголосила війну Швеції, а з Польщею пішла на примирення й укладення на початку грудня 1656 р. між двома країнами перемир’я у місті Вільно.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з таблицею

Умови Віленського перемир’я між Росією та Польщею

• Припинення воєнних дій між Росією та Польщею.

• Найближчим часом розпочати переговори щодо обрання російського царя на польський престол.

• Не проводити мирних переговорів зі Швецією.

• Передбачалися спільні воєнні дії Росії і Польщі проти Швеції і Бранденбурга.

• Територія Української держави визначалася згідно з Білоцерківським договором, тобто в межах Київського воєводства

Завдання

1. Як ви вважаєте, чому Росія та Польща пішли на підписання Віленського перемир’я?

2. На яких умовах воно було підписане?

3. Як за цим договором визначалася доля Української держави?

4. Поміркуйте, чи було Віленське перемир’я порушенням українсько-російського договору 1654 р. Чому ви так думаєте?

Слухаючи розповідь учителя, учні продовжують складання хронологічної таблички подій Національно-визвольної війни, яку вони розпочали на попередніх уроках. Розповідь також супроводжується показом названих територій на карті.

У ч и т е л ь. Таким чином,

Віленське перемир’я було порушенням Переяславського договору 1654 р. з боку російського царя. Б. Хмельницький навіть посилав на ці переговори своїх послів. Однак росіяни не допустили українського посольства до переговорів. За спиною Української держави Росія і Польща визначили її територію згідно з Білоцерківським договором. Підписуючи Віленське перемир’я, Росія нехтувала інтересами України, оскільки в односторонньому порядку припинила війну з Річчю Посполитою й використала Українську державу для політичного торгу з польським урядом. Все це грубо порушувало Березневі статті 1654 р. 

Б. Хмельницький вимушений був шукати інших союзників у боротьбі з поляками й активізував переговори про воєнно-політичний союз зі шведським королем Карлом X і трансільванським князем Дєрдем II Ракоці. Подібні переговори Хмельницький вів протягом 1656–1657 рр. зі Швецією. Однак вони ускладнювалися небажанням шведського короля визнати право козацької України на західноукраїнські землі.

На початку 1657 р. Б. Хмельницький вирішив підтримати вторгнення в Польщу трансільванського князя Дєрдя II Ракоці.

Через два тижні вони з’єдналися з армією шведського короля Карла X. Коаліційні війська захопили Люблін, Луків, Берестя, а 19 червня 1657 р. ввійшли до Варшави.

Проте швидко становище коаліційних сил ускладнилося вторгненням поляків у Трансільванію. 22 липня князь капітулював перед поляками. Козаки А. Ждановича, які відступали в Україну, невдовзі зустрілися з полками Ю. Хмельницького, що йшли їм на допомогу. Однак ця допомога була запізнілою.

Ці події боляче вразили Б. Хмельницького, який у цей час тяжко хворів. 6 серпня 1657 р. він помирає.

Поховали гетьмана в Суботові в Іллінській церкві.

Робота з історичними джерелами

Питання про значення діяльності Б. Хмельницького вивчається шляхом опрацювання джерел інформації. Над документами та ілюстраціями вони працюють всі разом, а потім діляться на групи, і кожна группа виконує своє завдання.

Документ 1. Із записів польського історика Людвіка Кубаля

«Чужоземці порівнювали Хмельницького з Кромвелем, порівняння мимоволі спадало на думку особливо в роках, коли ці дві особи звертали на себе велику увагу Заходу і Сходу Європи. Однак Хмельницький мав з різних причин важче завдання. Кордони його країни були відкриті зусібіч. Він не мав у своєму розпорядженні, як Кромвель, вишколеної

інтелігенції й можливостей старої та сильної держави; війна, фінанси, народне господарство, адміністрація, відносини з іншими країнами — все треба було створити, все лежало на його плечах, мусив підбирати й навчати людей, особисто перейматися щонайменшою зі справ. І коли військо його не вмирало від голоду, коли мав він зброю, гармати,амуніцію, добрих розвідників і вмілих агентів, коли йому вистачало грошей, то це була його особиста заслуга, за що йому можна було позаздрити... Була це людина, з будь-якого погляду, надзвичайних вимірів... Можна про нього сказати, що він народився справжнім правителем; умів ховати свої наміри, коли це було необхідно, але у вирішальний момент був непохитним, спираючись на могутню волю і залізну руку...» (Власов В. Історія України. 8 клас: Навчальний посібник. — К.: А.С.К.,2000. — С. 137–138)

Документ 2. Зі свідчень молдавського воєводи Лупула(жовтень 1652 р.)

«Задум Хмельницького — панувати абсолютно і незалежно, не підлягаючи ніякому монархові, і володіти всією землею, яка починається від Дністра і йде до Дніпра і далі, до московського кордону. А якщо Річ Посполита дуже його притиснула б, хоче податися під протекцію москвитина, що є тієї самої релігії». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів

на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 126)

Документ 3. Напис на портреті Б. Хмельницького,що був виставлений над його похованням

Сей образь начертань козацького Героя,

Подібно Грекамь тімь, оть коихь пала Троя!

Помпей і Цесарь, что были у Римі,

У Руссовь значиль то Хмельницькій ділами своїми:

«Польшу онь низложил Козацкими полками,

Татарь і Турковь устрашиль тіми же войсками;

Наказавь варварство, преськь віроломство,

Вічно не забудеть того Польськеє потомство.

Унію онь опровергь, благочестие возставиль,

Ревность вь томь свою вь роді й родії, прославиль;

Непобідимь во браніхь, благой восприяль конець:

Из сына в отечестві достойнійший ему явился отець!»

(Баханов К. О. Дослідницька роботаучнів на уроках історії. —Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 126)

1-а група. Спираючись на запропоновані вам джерела і набуті раніше знання, дайте характеристику Б. Хмельницькому як державному діячу.

2-а група. Спираючись на запропоновані вам джерела і набуті раніше знання, дайте характеристику Б. Хмельницькому як політику і дипломату.

3-я група. Спираючись на запропоновані вам джерела і набуті раніше знання, дайте характеристику Б. Хмельницькому як військовому діячеві і полководцю.

Висновок:

Богдан Хмельницький належить до найвизначніших постатей в українській історії. Він підняв український народ на боротьбу проти польсько-шляхетського гніту і став будівничим Української козацької держави. Завдяки його енергії і політичному генію, а також титанічним зусиллям українського народу козацька Україна виборола собі місце серед європейських держав. Смерть великого гетьмана стала непоправною втратою для українського народу.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Організація дискусії

Оцінюючи особу Хмельницького, історики дотримуються різних поглядів:

1. Пантелеймон Куліш писав, що він «наш цвітучий край обернув у пустиню, засипану попелом і засіяну кістками наших предків. Він надовго зупинив успіхи культури в нашій північній Слов’янщині».

2. Микола Костомаров вважав, що Хмельницький пішов «кривим шляхом, став зрадником і кривоприсяжником».

3. Володимир Антонович зазначав, що «він зробив на користь України усе, що в умовах його часу й культури може зробити людина талановита, щиро віддана інтересам народу, з крайнім напруженням духовних та інтелектуальних сил».

4. Михайло Грушевський писав, що «як провідник, двигач і насильник мас він показав себе дуже яскраво, але політиком був невеликим. І поскільки керував політикою своєї козацької держави, виходила вона не дуже мудро».

Зробіть свій висновок щодо діяльності Богдана Хмельницького.

Обґрунтуйте його.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

2. Дати характеристику Б. Хмельницькому як історичному діячу за вже відомим вам планом.

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (17.09.2013)
Переглядів: 373 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги