Урок 27

Тема. Урок узагальнення та систематизації знань за темою «Національно-визвольна війна українськогонароду проти Речі Посполитої середини XVII ст.Відродження Української держави»

Мета: повторити й узагальнити вивчений матеріал з даної теми, а саме: причини, хід та результати Національно-визвольної війни українського народу сер. XVII ст., а також утворення Української козацької держави; розвивати в учнів уміння аналізувати й систематизувати матеріал, робити висновки, вміти виділяти головне та другорядне, висловлювати свою точку зору, працювати з джерелами інформації.

Основні поняття: «Національно-визвольна війна», «Українська гетьманська держава».

Обладнання: картки з документами та кросвордами, портрети історичних діячів, карта.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Хід уроку

І. Організаційна частина уроку

Даний урок проходить у вигляді гри-змагання трьох команд. Тобто протягом всього уроку учні працюють у групах. На початку уроку вчитель ділить учнів на три групи, використовуючи лічилку. Далі вчитель пояснює учням правила гри. Адже досягти результату можна за умови, якщо всі учасники знають правила гри і їх дотримуються:

1. За кожну правильну відповідь командам нараховуються бали (скільки балів та за який конкурс, можна оголосити вже під час проведення змагання), також можна отримати додаткові бали за доповнення.

2. Всі учні з команди мають працювати, бо через них у команди знімаються бали за принципом: за кожного учня — один бал.

3. Учні команди, яка переможе, за урок отримують оцінки, вищі на один бал.

4. За порушення правил гри з команди знімаються бали: за кожне порушення — один бал.

Далі командири команд отримують завдання: виставити оцінки всім членам своєї команди за роботу на уроці.

Потім розпочинається гра, яка складається з шести конкурсних завдань.

ІІ . Основна частина уроку

Завдання 1. «Історична розминка»

Кожній команді пропонується по 8 запитань, які передбачають знання дат Національно-визвольної війни. Учні дають короткі точні відповіді. Часу на обдумування немає. За кожну правильну відповідь нараховується один бал.

1-а команда

1. Якого року розпочинається Національно-визвольна війна? (1648)

2. Коли Хмельницький уклав угоду з кримським ханом? (Лютий 1648 р.)

3. Назвіть період, протягом якого тривала облога українським військом фортеці Збараж? (Червень–серпень 1649 р.)

4. Назвіть місяць і рік укладення Зборівського перемир’я. (Серпень 1649 р.).

5. Назвіть місяць і рік укладення Білоцерківського перемир’я. (Вересень 1651 р.)

6. Яка битва в ході Національно-визвольної війни сталася у травні 1652 р.? (Битва під Батогом)

7. Назвіть рік, коли почалася російсько-польська війна. (1654)

8. Хто очолював козацькі війська під час воєнних дій на території Білорусії у 1654–1655 рр.? (Іван Золотаренко)

2-а команда

1. Коли відбулися битви на Жовтих Водах і під Корсунем? (Травень 1648 р.)

2. В якому місяці 1648 року Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва? (Грудень)

3. Коли утворюється Українська козацька держава Гетьманщина? (1648–1649)

4. Якого року командувачами польської армії було призначено М. Потоцького і М. Калиновського? (1650)

5. Яка битва часів Національно-визвольної війни сталася 18–30 червня 1651 р.? (Битва під Берестечком)

6. Протягом якого періоду тривала облога Жванця на Поділлі? (Вересень–грудень 1653 р.)

7. Якого року починається шведсько-польська війна? (1655)

8. Хто командував російськими військами, що прийшли на допомогу козакам до Умані. (Воєвода Василь Шереметьєв)

3-я команда

1. Коли відбулася битва під Пилявцями? (Вересень 1648 р.)

2. В який період проходила облога українським військом Львова і Замостя? (Вересень жовтень 1648 р.)

3. Якого року проводилися розкопки на місці Берестецької битви? (1970)

4. Назвіть рік, коли відбувся перший молдавський похід Б. Хмельницького. (1650)

5. Якого року був укладений молдавсько-український союз? (1652)

6. Коли відбулася Переяславська рада? (Січень 1654 р.)

7. Коли були укладені Березневі статті? (Березень 1654 р.)

8. Якого року козацька армія вдруге взяла в облогу Львів? (1655 р.)

Завдання 2. «Із глибини віків»

Командам на парти роздаються картки з текстом документів. Учні повинні проаналізувати документ, визначити, про яку причину Національно-визвольної війни у ньому йдеться, й коротко схарактеризувати її. Максимальна оцінка цього конкурсу — 5 балів.

1-а команда

Документ 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі

«Православ’я в Речі Посполитій зазнає таких утисків, яких не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне впровадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправити похоронів: у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».

2-а команда

Документ 2. Зі скарги Б. Хмельницького до польського короля

«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини... І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають,

б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають...»

3-я команда

Документ 3. Із «Літопису Самійла Величка»

«...Коли переможцям у завойованих землях волю велику дати, то вони мимохідь підданих та завойованих починають озлобляти і їх права з діда-прадіда топтати. І заради цього, коли яка земля, що підлегла королівству (коли терпіти несила), виявить непокору у чомусь, то нужду розглянути нетрібно, хоч вона й заслуговує кари, треба милосердя мати і карою не переборщити, в страху невільницькому не тримати та, довівши до розпачу, дощенту не ламати; бо ж хіба може бути твердою присяга, ґвалтом вирвана, хіба той не зрадить, хто вічно під страхом проживає?»

Завдання 3. «Упізнай подію»

Учитель зачитує уривки з документів, а учні повинні вгадати, про яку з подій Національно-визвольної війни йдеться. Яка команда швидше дасть відповідь, та й отримує бали. За кожну правильну відповідь нараховується один бал. Додаткові два бали команда отримує, якщо визначить значення цієї події.

1. «Сам Хмельницький з Тугай-беєм і з усім кінним військом перетнув в іншому місці річку... й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої окопи в обоз». (Битва на Жовтих Водах)

2. «Частина польського обозу із твані ледве-ледве вибралася. І... подерлася на круту гору, однак ніяк не могла на неї зібратися. Друга частина загрузла в болоті і затарасувала шлях іншим. Третя частина починала вже гинути». (Битва під Корсунем)

3. Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими статками і скарбами, залишивши їх на користь і в нагороду Хмельницькому». (Битва під Пилявцями)

4. «Два тижні простояв тут Хмельницький. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з другого боку. ...Пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися, послали послів до Хмельницького». (Облога Львова)

5. «Сам патріарх (єрусалимський Паїсій) із тисячею вершників виїжджав до нього (Хмельницького) назустріч із міста... Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його». (В’їзд Хмельницького до Києва)

6. «Як почув король, яка буча зчинилася у переляканому таборі, зараз звелів подати йому коня і виїхав з непокритою головою, щоб усі могли бачити його поміж лавами його війська, вигукуючи: «Ось я, король ваш. Не тікайте, діти мої, не кидайте мене!» (Зборівська битва)

7. «Коли поляки вистрілили з гармат у напрямку Іслам-Гирея, він зі своїм військом кинувся навтьоки. Хмельницький вночі помчався за Іслам-Гиреєм, щоб умовити його повернутися назад. Але хан став відступати на південь, силою утримуючи при собі Хмельницького». (Битва під Берестечком)

8. «Страшенна січа почалася. Трохи не все військо польське загинуло або потопилося у річці... Самого Калиновського було вбито, відтяли йому голову і послали Хмельницькому. Одплатили козаки за Берестечко». (Битва під Батогом)

9. «Гетьман із старшиною домагався, щоб посли московські присягали за царя, що він вольності й порядки України порушати не буде й ворогам її не оддасть на поталу». (Переяславська рада)

Завдання 4. «Упізнай героя»

На парти учням роздають картки з портретами (по два на кожну команду) відомих історичних діячів часів Національно-визвольної війни (без підпису). Учні повинні вгадати, хто зображений на портреті, і визначити місце кожного діяча в перебігу Національно-визвольної війни. Максимально за цей конкурс можна отримати шість балів.

Завдання 5. «Твоя точка зору»

Кожна команда повинна методом «ПРЕС» висловити свою точку зору на запитання.

1-а команда

Як ви вважаєте, Переяславський договір 1654 року був «примхою волі гетьмана» чи «незаконнонародженим дитям інтриги купки старшини», як це стверджують деякі дослідники?

2-а команда

Чи справедливі звинувачення гетьмана Б. Хмельницького в тому, що, пішовши на угоду з Росією, він нібито позбавив Україну незалежності?

3-я команда

Українсько-московський договір 1654 р. — це:

а) «унія» двох незалежних держав;

б) «васальна залежність» України від Росії;

в) «автономія» України у складі Росії;

г) «возз’єднання» українського і російського народів;

д) «військовий союз» між Україною і Росією?

Командам надається одна хвилина на обдумування завдання. Слово має тільки один учень, який висловлює точку зору команди. Максимальна оцінка в конкурсі — 5 балів.

Завдання 6. «Розгадай кросворд»

Командам пропонується розгадати однакові кросворди, які на картках роздаються на парти. На виконання цього завдання дається 5 хв. За кожне правильно вгадане слово нараховується один бал.

1. Ім’я гетьмана, який очолив Національно-визвольну війну. (Богдан)

2. Місто на Чернігівщині, жителі якого пустили козаків до міста, виривши підземний хід, — __– Сіверський. (Новгород)

3. Зборівський __ 1649 р. (Договір)

4. Він командував польсько-литовським військом, яке у 1651 р. Увійшло до Києва. (Радзивілл)

5. Молдавський воєвода, тесть Тимофія Хмельницького. (Лупул)

6. Місто в Західній Україні, яке було здобуте М. Кривоносом у жовтні 1648 р. (Львів)

7. Одна із назв Української козацької держави — ___ Запорозьке (Військо)

8. Фортеця на річці Буг, де потрапило в облогу військо Мартина Пушкаря. (Охматів)

9. Ім’я польського короля. (Владислав)

10. Чигиринський полковник, один зі сподвижників Б. Хмельницького. (Вершняк)

11. Фортеця, споруджена поляками на Дніпрі. (Кодак)

12. Соратник Хмельницького. (Кривоніс)

13. Адміністративно-територіальна одиниця Української козацької держави.(Сотня)

14. Ім’я ще одного польського короля — __ Казимир. (Ян)

15. __-визвольна війна. (Національно)

16. Місто, в якому Хмельницький в кінці 1648 р. видав універсал з вимогою до поляків. (Острог)

17. Головний орган влади в Українській козацькій державі — __ рада. (Генеральна)

Наприкінці уроку вчитель підбиває підсумки гри, оголошує переможця. Погоджує оцінки з командирами команд, а потім оголошує їх.

Учні команди-переможниці отримують оцінки, на один бал вищі.

ІІІ . Домашнє завдання

Опрацювати матеріал теми за підручником, підготуватися до тематичного оцінювання.