Урок 25 Тема. Українська гетьманська державав системі міжнародних відносин - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Вівторок, 06.12.2016, 15:08
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 25 Тема. Українська гетьманська державав системі міжнародних відносин

Урок 25

Тема. Українська гетьманська державав системі міжнародних відносин

 

Мета: охарактеризувати міжнародне становище та зовнішню політику Української козацької держави — Гетьманщини; розвивати в учнів уміння здобувати історичну інформацію в процесі гри, аналізувати й систематизувати матеріал, працювати з різними видами історичних джерел, робити висновки, узагальнення та порівняння.

Основні поняття: «Гетьманщина», «дипломатична служба».

Обладнання: карта «Українська козацька держава у 1648–1653 рр.», картки з документами та ілюстраціями.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати міжнародне становище та зовнішню політику Української гетьманської держави;

• визначати місце Гетьманщини в міжнародних відносинах тогочасної Європи;

• визначати місце та значення мирних козацьких угод із польським урядом;

• характеризувати відносини української держави із Кримським ханством,Молдовою, Москвою;

• розвинути вміння здобувати історичну інформацію в процесі гри, аналізувати й систематизувати матеріал, працювати з різними видами історичних джерел, робити висновки, узагальнення та порівняння.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Пригадайте, коли і за яких обставин на українських землях постала Українська гетьманська держава.

2. Яку ще іншу назву має ця держава? Чому?

3. Яким був її політичний та адміністративно-територіальний устрій?

4. Які зміни відбулися в соціально-економічному житті українців в результаті утворення Гетьманщини?

5. З якими державами та з якою метою проводив переговори Б. Хмельницький на початку Національно-визвольної війни? Якими були їх наслідки?

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. Як ми бачимо,

зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького переслідувала мету — забезпечити найбільш сприятливі вмови для ведення військових дій, а також не допустити створення коаліцій держав на чолі з Польщею. Як відомо, Б. Хмельницький насамперед налагодив зв’язки з Кримським ханством. Водночас гетьман вів активні переговори з Туреччиною.

Він обмінюється з Портою — урядом Османської імперії, посольствами, заявляє про готовність прийняти протекторат султана (1651), прагне заручитися його підтримкою.

Іншим об’єктом зовнішньої політики Української держави булла Молдова. Гетьман підтримував взаємини з правителями Трансільванії і Валахії, прагнув налагодити контакти з Венеціанською республікою та Бранденбургом. Відомо, що до Б. Хмельницького написав листа навіть керівник англійської буржуазної революції Олівер Кромвель.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота з картою

Завдання

1. Покажіть на карті територію Української гетьманської держави.

2. Як вона змінювалася впродовж 1649–1653 рр.?

3. Покажіть на карті держави, які були сусідами Гетьманщини, та держави, з якими Б. Хмельницький мав відносини на початку війни.

4. Висловіть припущення, як європейські держави сприйняли факт появи на карті нової держави — Гетьманщини.

Розповідь учителя

У ч и т е л ь. Події Національно-визвольної війни набули широкого міжнародного розголосу.

Особливо світ сколихнув факт утворення Української гетьманської держави. Ці події європейські володарі сприйняли неоднаково. Їхнє ставлення зумовлювалося складними міждержавними відносинами, зовнішньополітичними інтересами багатьох країн, неоднозначними, часто суперечливими, подіями.

Розподіл сил у тогочасній Європі визначали реформаційні та контрреформаційні рухи. У зв’язку з цим усі країни поділялися на три табори: католицький, протестантський і православний.

Завдання

1. Пригадайте, що таке Реформація і Контрреформація.

2. Якими були причини і наслідки Реформації в ряді європейських країн?

3. Якими були причини і наслідки Контрреформації?

4. Поясніть поняття католицька, православна і протестантська церкви.

Рольова гра

Учні в класі поділяються на три групи. Кожна із груп буде представляти країни певного табору: перша група — католицького, друга — православного, третя — протестантського. Удома вони повторили із курсу всесвітньої історії матеріал про реформаційні та контрреформаційні рухи в Європі та їх наслідки. Зараз на уроці вони повинні пригадати, які з

держав можуть належати до кожного табору, розкрити їхню роль на міжнародній арені та виконати випереджальне завдання про те, як ці країни могли поставитися до новоутвореної Української гетьманської держави.

Учням дозволяється також користуватися матеріалом підручника. Із кожною групою учитель проводить евристичну бесіду, в ході якої учні повинні викласти у загальних рисах позицію свого табору. Після виступу кожної групи робиться узагальнюючий висновок.

Запитання групам для евристичної бесіди

1. Які держави належать до вашого табору?

2. Чому саме ці держави?

3. Покажіть їх на карті.

4. Кого із держав підтримуєте ви — Річ Посполиту чи Українську державу? Чому? І як саме?

1-а група

Католицькі держави

Орієнтовні відповіді учнів. До нашого табору належать такі держави: Австрія, Іспанія, Франція, князівства Німеччини, Венеційська республіка.

А в с т р і я, І с п а н ія, Ф р а н ц і я. Ми підтримуємо в цій боротьбі Річ Посполиту, оскільки вона, так само, як і ми, є католицькою державою, й вороже ставимося до визвольної боротьби українського народу, оскільки Українська держава є православною. Але через складне внутрішнє становище ми не можемо підтримати Польщу збройним виступом, тому наша допомога виявлялася насамперед у дипломатичній підтримці.

Н і м е ч ч и н а. У наших князівствах ставлення до боротьби українського народу проти Речі Посполитої є неоднозначним: у католицьких князівствах — ворожим, у протестантських

— поміркованим. Однак у наших землях не підтримували й Польщу, сподіваючись скористатися з її послаблення для піднесення Пруссії.

В е н е ц і й с ь к а р е с п у б л і к а. А ми, незважаючи на те, що наша держава є католицькою і розташована поряд із серцем католицької церкви — Римом, підтримуємо Україну в її боротьбі проти Польщі, оскільки ми вбачаємо в українському козацтві свого союзника у війні протии Туреччини. У 1650 р. в Україну навіть прибуло посольство Альберто Віміни з метою укладення угоди про антитурецький союз Венеції та України.

І хоча згоди досягнуто не було, адже Україна не могла вести війну і проти Польщі, і проти Туреччини одночасно, дружні відносини між нашими державами не припинялися.

2-а група

Протестантські держави

Орієнтовні відповіді учнів. До нашого табору належать Англія, Голландія, Швеція і князівства Північної Німеччини. Ми спостерігаємо за подіями в Україні з неприхованим інтересом. Ми співчуваємо українському народові і бажаємо йому перемоги над Польщею, бо із ослабленням Речі Посполитої ослабне і весь католицький табір.

А н г л і я. Ми цілковито підтримуємо Українську державу. Олівер Кромвель навіть убачає у Національно-визвольній війні українського народу прояв загальноєвропейської боротьби проти Контрреформації і своїми діями відволікає католицькі держави від реальної допомоги Речі Посполитій.

Ш в е ц і я. Ми також підтримуємо українську державу, бо маємо при цьому й свої інтереси — ми зацікавлені в ослабленні Польщі й не протии приєднати до своїх володінь її землі. Ми навіть готові розпочати війну проти Речі Посполитої. І Богдан Хмельницький також, зі свого боку, прагне установити дипломатичні відносини зі шведським королем та отримати від нього допомогу. Такі відносини між двома державами були встановлені у 1650 р. й продовжуються надалі.

Го л л а н д і я. Ми підтримуємо український народ в боротьбі не тільки проти Речі Посполитої, а й проти католицької церкви, оскільки наша держава пройшла такий самий шлях в боротьбі за національне і релігійне визволення.

3-я група

Православні держави

Орієнтовні відповіді учнів. До нашого табору належать такі держави й князівства: Московська держава, Трансільванія, Валахія, Молдова.

Ми всі загалом підтримали боротьбу українського народу. Уряд Хмельницького вже установив і постійно підтримує контакти з болгарами, греками, сербами.

П р а в о с л а в н а ц е р к в а, зокрема усі чотири православні патріархи (константинопольський, александрійський, антіохійський, єрусалимський) благословили Хмельницького на переможну війну. Нам дуже вигідна перемога України, оскільки вона принесе не тільки ослаблення католицького табору й посилення православного, але й згодом

можна буде очікувати допомоги України в боротьбі з Османською імперією. Представник константинопольського патріарха привіз українському гетьманові меч, освячений на Гробі Господнім. Двоє патріархів безпосередньо побували в Україні, сподіваючись отримати від уряду Хмельницького допомогу в боротьбі проти Туреччини.

В а л а х і я, М о л д о в а, Тр а н с і л ь в а н і я. Наше ставлення до Національно-визвольної війни українського народу було дещо складнішим. Наші відносини були то союзницькими, то напруженими. Кожна з нас хоча на словах і підтримувала Хмельницького, проте з безпосередньою допомогою не квапилася, прагнучи використати війну задля власних інтересів і зміцнити свої позиції на міжнародній арені.

М о с к о в с ь к а д е р ж а в а. Наше ставлення було теж неоднозначним. Нам не потрібні були сильні сусіди — ні Річ Посполита, ні тим паче Україна, де вже встановилися козацькі порядки. Адже полум’я цієї національно-визвольної боротьби може перекинутися й на Московію, тому наш уряд поки що утримується від допомоги у війні. Нашу позицію

можна назвати вичікувальною, і ми почнемо діяти тоді, коли якась зі сторін знесилиться.

Завдання

Порівняйте позиції європейських держав щодо Національно-визвольної війни українського народу. Зробіть відповідні висновки.

У ч и т е л ь. Отже, Українська гетьманська держава виникла й розташовувалася в регіоні, де в середині XVII ст. домінували великі держави — Річ Посполита, Московська держава, Османська імперія. Вони не були зацікавлені в існуванні самостійної й міцної Української держави — це суперечило їхнім політичним намірам щодо українських земель і порушувало рівновагу сил між державами.

Головним завданням міжнародної політики молодої Української держави було успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об’єднання всіх українських земель. Щоб досягнути цього, українська дипломатія використовувала суперечності між Польщею, Росією і Туреччиною. Б. Хмельницький вів переговори з російським царем, а також з турецьким султаном про прийняття Україною їхньої протекції.

Український уряд намагався зіпертися на союз із Кримським ханством, а також активно шукав союзів з іншими державами.

Виникнення Української держави порушило рівновагу сил у Центрально-Східній Європі. Щоб зберегти себе як незалежну державу, Україні доводилося проводити гнучку зовнішню політику і шукати союзників серед сусідніх та віддалених країн.

Стратегію зовнішньої політики держави визначав гетьман Б. Хмельницький, який був досвідченим політиком і дипломатом. Створена ним дипломатична служба стала важливим інструментом зовнішньополітичної діяльності Української держави. Функції дипломатичної служби держави виконувала Генеральна військова канцелярія. Вона визначала склад українських дипломатичних посольств, приймала і відправляла чужоземні посольства, аналізувала розвідувальну інформацію, готувала дипломатичні документи.

 

Велика заслуга в налагодженні ефективної роботи канцелярії належала генеральному писарю Іванові Виговському — здібному адміністратору й дипломатові. У державі з’явилася ціла плеяда блискучих дипломатів. Серед них були, зокрема, Силуян Мужиловський, Кіндрат Бурляй, Антон Жданович.

Завдяки добре налагодженій дипломатичній службі Україна активно утверджувалася на міжнародній арені як незалежна держава.

Робота з ілюстраціями

1. Турецький, російський та польський посли в очікуванні на рішення козацької ради.

2. Прийом Богданом Хмельницьким польського посольства.

3. Т. Шевченко «Дари в Чигирині».

Завдання

1. Прокоментуйте дані ілюстрації. Чи свідчать вони про активну зовнішньополітичну діяльність Хмельницького?

2. Чи можна стверджувати, що зовнішньополітичні відносини Української козацької держави визначалися принципом: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси»?

Свою відповідь обґрунтуйте.

Розповідь учителя

Як ви вже знаєте, наприкінці 1653 р. Українська гетьманська держава перебувала у складному становищі (пригадати, чим це було зумовлено). Тому Б. Хмельницький змушений був шукати надійну та міцну державу-покровителя. Найбільш реальними кандидатурами

були Росія та Туреччина, але оскільки Москва посіла вичікувальну позицію, гетьман зробив ставку на Османську імперію. Ще в другій половині 1650 р. було укладено угоду зі Стамбулом про надання українським купцям права вільно перетинати Чорне море, торгувати без мита в турецьких володіннях. Але далі події розвиваються трагічно для України: у 1653 р. під час молдавського походу гинее його син Тиміш, Валахія й Трансільванія переходять на польський бік, у битві під Жванцем татари знову зраджують та укладають сепаратний мир з поляками. Ускладнення геополітичної ситуації в регіоні, воєнні невдачі, формальна підтримка Оттоманської Порти підштовхнули гетьмана до відмови  від протурецької орієнтації та союзницьких відносин з Кримом і визначили проросійський вектор зовнішньої

політики Війська Запорозького.

Починаючи з 1648 р. Б. Хмельницький неодноразово звертався до Москви з проханням допомогти в антипольській боротьбі. Навіть загрожував війною, якщо не буде надано цієї допомоги. Проте Москва не хотіла розривати миру з Польщею й посіла вичікувальну позицію. Та згодом Москва змінює свою позицію щодо України й погоджується надати їй військову допомогу. Це було зумовлене рядом причин:

а) бажанням розширити сферу свого впливу;

б) використати Україну як буфер проти Туреччини;

в) залучити українські козацькі збройні формування, щоб відвоювати у Речі Посполитої

втрачені Росією території.

Російський цар після деяких вагань «в ім’я спасіння віри православної» погодився взяти Військо Запорозьке під свою опіку.

Завдання

1. Які держави могли стати союзниками Україні в боротьбі проти Речі Посполитої?

2. Як складалися відносини Б. Хмельницького з цими державами?

3. Які причини зумовили зміну протурецької орієнтації Б. Хмельницького на проросійську?

4. Як розвивалися відносини Української держави і Московської держави від початку Національно-визвольної війни?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Графічний диктант

Правильні твердження позначте знаком «+», а неправильні — знаком «–».

1. Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького переслідувала мету — не допустити створення коаліцій держав на чолі з Польщею.

2. Події Національно-визвольної війни були сприйняті негативно європейськими монархами.

3. Австрія та Іспанія підтримали Українську державу в боротьбі з Річчю Посполитою.

4. Німеччина надала Польщі військову допомогу.

5. Венеційська республіка вбачала в Українській державі свого союзника у війні проти Туреччини.

6. Відносини між Українською гетьманською державою і Швецією були встановлені у

1650 р.

7. Усі православні патріархи, крім антіохійського, благословили Хмельницького на переможну війну.

8. Православні держави сподівалися отримати від уряду Хмельницького допомогу в боротьбі проти Туреччини.

9. Московська держава тривалий час посідала вичікувальну позицію.

10. Головним завданням міжнародної політики Української держави було успішне завершення війни з Річчю Посполитою та об’єднання всіх українських земель.

11. Стратегію зовнішньої політики української держави визначав гетьман Б. Хмельницький.

12. Функції дипломатичної служби держави виконувала Генеральна військова рада.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (17.09.2013)
Переглядів: 461 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги