Урок 21 Тема. Розгортання Національно-визвольної війнив 1648 — на поч. 1649 рр. - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Субота, 03.12.2016, 16:47
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 21 Тема. Розгортання Національно-визвольної війнив 1648 — на поч. 1649 рр.

Урок 21

Тема. Розгортання Національно-визвольної війнив 1648 — на поч. 1649 рр.

 

Мета: охарактеризувати й дати оцінку основним подіям Національно-визвольної війни 1648 — поч. 1649 років, визначити їх значення; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та порівнювати їх, робити висновки, визначати значення історичних подій, висловлювати свою думку щодо них, складати хронологічну таблицю.

Основні події: битва під Жовтими Водами, битва під Корсунем, Пилявецька битва, облога Львова і Замостя.

Обладнання: карта «Військові походи Богдана Хмельницького», картки з документами та ілюстраціями битв.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• показувати напрямки найважливіших козацьких походів під час Національно-визвольної війни, місця найголовніших битв;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• давати характеристику основним подіям Національно-визвольної війни, пояснювати їх значення;

• удосконалити вміння працювати з історичними джерелами, аналізувати та порівнювати їх, робити висновки, визначати значення історичних подій, висловлювати свою думку щодо них, складати хронологічну таблицю.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Назвіть причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої.

2. Коли вона розпочинається і хто її очолив?

3. Визначте рушійні сили війни та її характер.

4. Який суспільний стан відігравав провідну роль у ході визвольної війни?

5. Яких заходів уживав Хмельницький у підготовці до війни?

6. З якою метою він уклав угоду з кримським ханом? Чому саме з ним?

7. Як ви вважаєте, якими мотивами керувався Б. Хмельницький, коли розпочинав підготовку до війни — особистими чи загальнонаціональними? Свою відповідь обґрунтуйте.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь (розповідь супроводжує показом на карті). Приготування Б. Хмельницького до війни не були таємницею для польського командування, яке за будь-яку ціну намагалося не допустити розгортання повстання. 

 У квітні 1648 р. польське військо отаборилося між Корсунем і Чигирином. На чолі його стояли коронний гетьман Микола Потоцький та польний гетьман Мартин Калиновський. Головнокомандувач М. Потоцький вирішив розгромити повстанців на Запорожжі.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота у групах

Діти поділяються на групи і, працюючи з картою, схемами битв, документами та ілюстраціями битв, розглядають початок Національно-визвольної війни та події 1648–1649 рр. На все їм відводиться 5–6 хв.

На опрацювання в групах виносяться питання:

1-а група. Битва під Жовтими Водами.

2-а група. Битва під Корсунем.

3-я група. Битва під Пилявцями.

4-а група. Облога Львова.

5-а група. Облога Замостя.

Також, вже під час демонстрації результатів своєї роботи, діти починають на цьому уроці складати хронологічну таблицю подій Національно-визвольної війни, яку будуть продовжувати і на наступних уроках.

Національно-визвольна війна

Дата

Подія

Значення події

 

 

 

 

1-а група

Документ 1. З «Літопису Самійла Величка» про битву на Жовтих Водах

«...Все впорав Хмельницький за чотири дні, а судна річкові... позатоплював у дніпровських затоках, зважаючи, що колись вони можуть ще згодитися. Деяким значнішим козакам він запоміг козацькими й татарськими кіньми і помалу, щоб устигла водна піхота, рушив з усім військом до Жовтої Води. Поглядав він на той час зусібіч численними очима розуму свого, як хитрий ловець, і тримав свої караули на милю і навіть далі від обозу. 4 травня... передня сторожа Хмельницького ізловила двох «язиків» з передньої сторожі поляків, їх припровадили до Хмельницького, і вони сказали йому, що при комісарові й каштелянові гетьманенкові числиться двадцять три тисячі доброго польського війська і що вони вже перейшли Жовту Воду. Тоді Хмельницький разом з Тугай-беєм закріпився на тому ж місці (а діялося то від Жовтої Води заледве за дві милі), щоб приготувати своє військо до битви. Все те він управив і розставив, як то належало, протягом того вечора й ночі. Поляки ж, утративши своїх «язиків», злякалися й посунулися назад. Вони переправилися через Жовту Воду і там за вечір ошанцювалися, а за ніч викопали вздовж і вшир на версту значні й глибокі окопи довкола себе...

Переночувавши, Хмельницький перед світом рушив з усім військом назустріч полякам і, коли дістав від своєї сторожі звістку, що поляки відступили за Жовту Воду і там окопалися, наблизився й сам до тої Жовтої Води, ставши обозом проти польського обозу. Він наказав належно влаштувати оборону, оточивши шанцями табір довкруж, і лишив там водну піхоту. Після того почалася звичайна, від обозу до обозу, гарматна перестрілка. Сам Хмельницький з Тугай-беєм з усім кінним військом перетнув в іншому місці річку Жовту Воду й міцно вдарив на поляків, які виїхали проти нього зі своїх окопів. Поляки не встояли проти нього й години і, лігши на кілька тисяч трупів, з великим тріском і жахом ледве вскочили на свої окопи в обоз. Це сталося 5 травня в суботу на п’ятому тижні після Великодня». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 112–113)

2-а група

Документ 2. З «Літопису Самійла Величка» про битву під Корсунем

«16 травня в середу... ,тільки-но світле сонце розсипало ясне проміння з небесного океану на світ, поляки побачили збиті кінськими копитами дим і куряву. Здавалося, що то йде стотисячне козацьке військо, але насправді йшло його тільки п’ятнадцять тисяч.

Хмельницький того ранку мужньо пішов і вдарив зі своїм та ординським військом на поляків. Ті, не маючи сили встояти проти зброї супротивника, з великим страхом відступили у свій окіп. Полягло їх тоді поза межами обозу зо три тисячі. З окопу вони почали відстрілюватися з усіх своїх 17 гармат. Невдовзі потому наспіла піхота й артилерія Хмельницького. Вони почали вздовж і поперек закидати польське військо й обоз кулями, ...вбиваючи жовнірів і коней, а також ламаючи і трощачи вози. Тоді поляки побачили, що їхнє місце для оборони погане, і рушили... на гору. На горі на тій їм стало ясно, що становище їхнє вкрай небезпечне, і кинулися відразу всім обозом та військом на свою остаточну погибель. ...Тільки поляки висунулися з окопів, Хмельницький з ордою

почав маневрувати біля них, а їхній обоз розривати, ламати і змішувати в різних місцях густим гарматним вогнем. Багато польських жовнірів... лягли тоді трупом від пострілів із мушкетів та гармат. Побачили гетьмани, що їхня участь сумна.., і наказали багатьом своїм хоругвам спішитися. Але тільки-но те вчинили, як панські служаки скочили на коней і,

намагаючись урятуватися зі своєї біди, сипнули зусібіч від обозу по тамтешніх лісах та лугах, залишивши своїх панів у залізних доспіхах... До всього того, якийсь непевний провідник завів польське військо над яри і кручі. З них спускалися поляки з великою бідою. Ламаючи й перевертаючи на тих кручах вози й валки, їм випала в крутій долині ще й багниста переправа... Частина польського обозу зі згаданої твані ледве-ледве вибралася.., друга частина загрузла в болоті.., третя частина (...що спускалися з гори) починала вже гинути.

Це сталося ще й тому, що козаки поперекопували й позахаращували лісом всі кращі дороги, кудою поляки могли б відступити. Обидва гетьмани з багатьма іншими знаменитими панами неначе втратили розум, моталися навкруги обозу... і не знали, що вдіяти». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВГ «Основа», 2004. —С. 113–114)

Завдання для першої і другої груп

1. Ознайомтеся з документом та ілюстраціями.

2. Складіть розповідь про хід битви.

3. Як ви думаєте, чому українському війську вдалося перемогти в ційбитві?

4. Знайдіть у тексті документа підтвердження того, як у даній битві проявився військовий хист і талант Богдана Хмельницького як полководця.

5. Визначте наслідки цієї битви для України і для Польщі.

У ч и т е л ь. Перемоги на Жовтих Водах і під Корсунем стали сигналом для розгортання національно-визвольних повстань українського народу по всій території України. До кінця липня було визволено з-під влади Польщі Лівобережну Україну, а до кінця серпня — велику частину Правобережжя. У вересні 1648 р. сторони провели переговори, але вони були безрезультатними. Тому воєнні дії знову відновилися.

3-я група

Документ 3. Із «Літопису Самійла Величка» про битву під Пилявцями

«Поляки тоді налічували добірної кінної воєнної шляхти, в багатих і знаменних уборах, із численними скарбами... тридцять тисяч. Людей ободових при валках та обозах, озброєних мушкетами, було сто тисяч із лишком.

Тим часом поляки одержали звістку, що Хмельницький з усім військом потягся під Пиляву, сподіваючись узяти шляхетський скарб. Коли поляки дійшли до Пиляви, то застали вже тут, на другому березі річки Пиляви, багнистої і важкої до здобуття, Хмельницького. Той стояв зі своїми обозами на тамтешніх великих горбах і пагорбках. Поляки тут належно не влаштувалися і після однієї та другої військових спроб проти Хмельницького втратили сміливість та військову вигадку. А в четвер 14 вересня, після удару Хмельницького, майнули навтьоки. Вони тікали без пам’яті, як хто міг і куди міг, кинувши всі свої великі обози з численними пребагатими скарбами і статками, залишивши їх на користь Хмельницькому. Вони втратили тоді й кільканадцять тисяч свого війська, хоч Хмельницький мав під Пилявою свого козацького війська 5002, а Тугай-бей тільки 5000. Але Хмельницький на пострах полякам перебрав багатьох козаків по-татарському в бурнуси й вивернуті кожухи. Тим він одурив поляків і, наповнивши їхні серця страхом, примусив... тікати без пам’яті». (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. —Харків: ВГ «Основа», 2004. — С. 115)

Документ 4. М. Аркас про битву під Пилявцями

«Польське військо стояло табором біля річки Пилявки на Волині.

Над ними було аж три начальники: князь Заславський, князь Конєц- польський і князь Осторог. Усі ці князі були великі пани, але нікчемні вояки, і козаки сміялися з них: «Зібралися перина, дитина та латина козаків воювати». Заславського прозвали «периною» за те, що був ніжний і тендітний; Конєцпольського — «дитиною», бо був ще молодий (ледве 20 літ мав), а Осторога — «латиною» — за його вченість. Під їхні корогви зібралося коло 60 000 самої шляхти, а з ними без числа челяді й возів з усяким панським добром. Пани виїхали на війну, як на якийсь бенкет, попривозили з собою усяких напитків та наїдків, перини, подушки, дорогі килими; повбиралися всі у шовки та оксамити, попривозили срібних та золотих кубків, чарок, таців... Бенкетували й гуляли, наче у себе дома. «Нащо нам гармати, — вигукували п’яні пани, — коли ми розженем усе се хлопство канчуками! Не помогай, Боже, ні нам, ні козакам, тільки дивися, як ми трощимо се бидло!»

...Хмельницький довго морочив поляків, щоб діждатися, поки підійдуть інші полки та Кримський хан. ...Аж ось надійшла допомога від хана. ...Щоб полякам здалося, що татар прийшло багато, він звелів полкові Кривоноса вивернути кожухи і, гукнувши «Аллах!», ускочити в польський табір. ...Се так налякало поляків, що вони з переляку не знали, що й почати: усяк командував, робив по-свойому, ладу не було ніякого». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 60–61)

Завдання

1. Порівняйте ці два документи. Чи однаково в них характеризується

битва під Пилявцями?

2. Складіть розповідь про цю битву.

3. Якими були результати битви?

4-а група

Документ 5. М. Аркас про облогу Львова

«Хмельницький обложив навкруги Львів і почав стріляти з гармат. З такими потугами, які були у Хмельницького, йому легко було опанувати містом, та йому зовсім не треба було — він із Волині прийшов сюди, аби не стояти на одному місці. Саме тоді на сеймі обирали нового короля, Хмельницький нетерпляче чекав того вибору. Два тижні простояв Хмельницький під Львовом. Поляки спалили передмістя і засіли в місті. Козаки приступали то з того, то з того боку. Бомбою з гармати запалено жидівську синагогу, пожежа розкинулася геть по місту. Тоді вже виставили поляки білу корогву і згодилися піддатися; послали послів до Хмельницького, просили помилувати Львів. Хмельницький сказав, що для українців львівських помилує, але нехай заплатять 200 000 червінців викупу. Просили зменшити окуп — не зменшив, бо обіцяв ті гроші Тугай-беєві. Заплатили таки — то грішми, то річами коштовними, ще й обід козакам справили». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 62)

Завдання

1. З якою метою здійснив Хмельницький облогу Львова?

2. Складіть розповідь про облогу Львова козацькими військами, використовуючи документ та ілюстрацію.

5-а група

Документ 6. М. Аркас про облогу Замостя

«14 жовтня козаки з-під Львова пішли під Замостя на саму границю України. У Замості стояло 10 000 війська, що зібрав Вишневецький. З тим військом, що мав Хмельницький, він міг би взяти ту кріпость без клопоту, але він аж три тижні простояв тут та удавав, що облягає — все дожидався вибору короля. Нарешті приїхав аж 17 листопада посол од нового короля. Вибрали Яна-Казимира. Він сповіщав Хмельницького про свій вибір, обіцяв всякі полегшення козакам і вірі православній, та просив Хмельницького перш за все відступити від Замостя. Хмельницький виявляв велику радість, казав стріляти з гармат і сказав, що зараз їде на Україну, сповняючи волю нового короля. Із Замостя узяв невеликий окуп, всього  20 000 злотих, і повернув на Україну. (Козацькі ватажки тагетьмани України. — Львів, 1991. — С. 63)

Завдання

Для істориків завжди залишалося загадкою, чому Хмельницький, який у даний момент міг не тільки взяти Замостя, а й піти далі і знищити Річ Посполиту, вирішив пристати на пропозицію Яна-Казимира і повернути на Наддніпрянщину. А як ви думаєте, чому Богдан Хмельницький вчинив саме так? Свою відповідь обґрунтуйте.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Робота з таблицею

Проставте в таблицю номери тверджень, які стосуються битв Національно-визвольної війни.

Битва

під Жовтими Водами

Битва

під Корсунем

 

Битва

під Пилявцями

 

Облога

Львова

 

Облога

Замостя

 

 

 

 

 

 

1. Загони Хмельницького разом із ординцями під керівництвом Тугай-бея вирушили назустріч полякам.

2. Козаки вимагали від поляків видати їм Я. Вишневецького та О. Конєцпольського.

3. Перехід реєстрових полків на бік Хмельницького.

4. Козаки сміялися з поляків: «Зібралися перина, дитина та латина козаків воювати».

5. Вирішальний бій відбувся 6 травня.

6. Польськими військами командував Стефан Потоцький.

7. Створення шляхетського ополчення із німецьких, голландських та французьких найманців.

8. Боротьба розгорталася за греблю через річку Ікву.

9. Польський табір був оточений та атакований козаками в урочищі Горохова Діброва.

10. Хмельницький запросив 2 00 000 червінців викупу.

11. Хмельницький взяв викуп 2 0 000 злотих.

12. Поляком довелося постояти всю ніч у бойовому порядку.

13. Взяття в полон коронних гетьманів М. Потоцького і М. Калиновського.

14. Після цієї битви війська Хмельницького повернули на схід.

15. Польське військо відступало у паніці, покидавши зброю.

16. Початок переговорів з польським урядом.

17. Загони Максима Кривоноса захопили Високий Замок.

18. Хмельницький чекав вибору нового короля в Польщі.

19. 20-тисячне польське військо було знищене.

20. Укладення перемир’я з новообраним польським королем Яном ІІ Казимиром.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Виконати творче завдання «Опишіть одну із битв Національно-визвольної війни від імені її учасника».

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (17.09.2013)
Переглядів: 336 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги