Урок 1 Тема. Вступ. Історі України у курсі 8 класу - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Субота, 03.12.2016, 16:47
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 1 Тема. Вступ. Історі України у курсі 8 класу

Урок 1

Тема. Вступ

 

Мета: ознайомити учнів із завданням і структурою курсу «Історія України» у 8 класі, його хронологічними межами та періодизацією, змістом та побудовою підручника, атласів, робочих зошитів, додатковою навчальною та енциклопедичною літературою, електронними та Інтернет-ресурсами; визначити форми організації навчальної діяльності учнів на заняттях курсу, ознайомити з критеріями та засадами тематичного, семестрового й річного оцінювання; охарактеризувати становище українських земель у складі різних держав у  XVI ст.

Обладнання: підручник, карта.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати хронологічні межі та періодизацію цього етапу в історії України; показувати на карті територіальні зміни українських земель у складі різних держав у XVI ст.;

• характеризувати зміст та процеси, що відбувалися в цей період;

• використовувати методичний апарат підручника з історії України для 8 класу;

• опанувати методи пошуку потрібної інформації з додаткових джерел.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. У 7-му класі ви вивчали історію України у період Середньовіччя.

Бесіда за запитаннями

1. Що ви вже знаєте про події цього періоду?

2. Покажіть на карті територію Київської Русі?

3. Що вам відомо про цю державу?

4. Якими подіями закінчилось вивчення нами історії цього періоду?

Разом з учнями починаємо створювати лінію часу.

ІХ ст.

Перша половина            XVI    ст.

Друга            половина          XVI    ст.

Кінець           XVIII ст.

Початок ХХ ст.

Середньовічна        історія

Нова   історія

 

Період, що виділений сірим, будемо вивчати у 8-му класі.

ІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь. Що собою являє історія України пізнього Середньовіччя та Нового часу? Щодо цього існують різні точки зору. Деякі вчені ділять цей період на два етапи — козаччини та імперський.

Дехто вважає зору, що ці етапи відносяться до іншого періоду — нової історії України.

Ми з вами будемо вчити історію України у 8 класі за такими темами:

• Тема 1. Українські землі в XVIст. (8 год.)

• Тема 2 . Українські землі у першій половині ХVII ст. (6 год.) 

• Тема 3. Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVIIст. Відродження Української держави. (7 год.)

• Тема 4. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. (7 год.)

• Тема 5. Українські землі наприкінціXVII — у першій половині XVIII ст. (6 год.)

• Тема 6. Українські землі в другій половині XVIII ст. (5 год.)

Робота з картою

• У складі яких держав перебували українські землі наприкінці ХV — у першій половині XVI ст.? Які саме землі? Покажіть їх на карті.

У ч и т е л ь. У першій половині XVI ст. українські землі перебували у складі Великого князівства Литовського (Київщина, Переяславщина, частина Волині і Поділля), Польщі (Галичина), Молдавії (Буковина і Покуття, які згодом були захоплені Туреччиною), Туреччини (Нижня Наддніпрянщина і Крим входили до Кримського ханства, що було за-

лежним від Туреччини), Угорщини (Закарпаття), Московської держави (Чернігово-Сіверські землі).

Як ми бачимо, більшість українських земель перебували у складі Великого князівства Литовського. Наприкінці XV — у першій половині XVI ст. Литва змінює свою політику щодо українських земель: вони позбавляються автономії, переходять під управління урядників Великого князя.

Робота з підручником

Звертаємось до рубрик підручника. Виділяємо головні їх особливості на прикладі одного параграфа. Учні виписують основні рубрики підручника в зошит.

Знайомимо учнів з додатковою навчальною літературою, історичними атласами та робочими зошитами, пропонуємо приклади роботи з ними.

Для характеристики учнівської діяльності на уроках знайомимо учнів з видами робіт:

1. Відповідь на усні питання.

2. Відповідь на письмові завдання і запитання.

3. Виконання домашніх завдань є обов’язковим.

4. Виконання тестових завдань.

5. Участь у дидактичних іграх.

Учні знайомляться з критеріями навчальних досягнень учнів під час проведення уроків.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії

Рівні

навчальних

досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

 

І. Початковий

1

Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об’єкти

2

Учень називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об’єктів;вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні «так–ні»); має загальне уявлення    про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні «раніше–пізніше»)

3

Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати історичну подію,постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні «так — ні»); має загальне            уявлення про історичну карту

ІІ. Середній

4

Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох -шести простих речень) частину навчального матеріалу            теми, дати визначення історичних термінів, поданих у тексті підручника або вчителем; назвати            одну-дві основні дати; показати на карті історико-географічний об’єкт

 

5

Учень може відтворити основний зміст навчальної теми,       

відповідаючи            на запитання вчителя; визначати окремі 

ознаки  історичних понять,            назвати основні дати; за допомогою вчителя може   показати на історичній карті основні місця подій

 

6

Учень загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом); встановити послідовність подій на основі знання їх дат; у цілому правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються в підручнику)

ІІІ.      Достатній

7

Учень у цілому послідовно            й логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми,      виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події     (причини, наслідки, значення),      виокремлює окремі  ознаки явищ   та процесів; «читає» історичні карти        і картосхеми  з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій;     використовує            наведені в підручнику документи     як джерело знань

 

8

Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання  за аналогією, дає загалом правильнее визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх опису та наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв’язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом

 

9

Учень вільно оперує            навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими   з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичних явищ,  визначення понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв’язки;встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті знання

ІV.      Високий

10

Учень впевнено оперує одержаними знаннями й застосовує їх для розв’язання нових навчальних           проблем; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища  і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; зіставляє й систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії

 

11

Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження й переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію,        співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має достатньо міцні          навички роботи з історичною картою

 

12

Учень у повному обсязі  опанував            програмовий матеріал; має глибокі і міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ

Під час вивчення курсу слід ознайомити учнів із засадами тематичного оцінювання. Тематичне оцінювання — це визначення рівня навчальних досягнень учнів з певної теми (частини теми, групи тем) або з певного виду навчальної діяльності на основі вимог навчальної програми та критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з того чи іншого предмета.

Тематичний бал (ТБ) — бал, що виставляється за фактичний рівень навчальних досягнень учнів при вивченні теми (її частини, сукупності тем). Скоригований тематичний бал (СТБ) — бал, що виставляється за результатами повторного тематичного оцінювання. Типовими формами тематичного оцінювання за способом встановлення рівня навчальних

досягнень учнів є:

• усне (опитування, співбесіди тощо);

• письмове (тестування, диктант, контрольна, експериментальна, практична, лабораторна роботи, опис технологічного процесу, складання творчого проекту тощо);

• комп’ютерне тестування.

Можливе також поєднання цих форм.

Для оцінювання, що проводиться у письмовій формі (диктанти, контрольні, лабораторні роботи тощо), передбачається наявність зошитів (окремих аркушів), які зберігаються у навчальному закладі до кінця навчального року.

На початку вивчення теми (частини теми, сукупності тем) вчитель має ознайомити учнів з тривалістю її (їх) вивчення, загальним змістом, кількістю і строками проведення обов’язкових видів робіт (лабораторних, контрольних тощо), з типовими питаннями, що виносяться на тематичне оцінювання, прикладами завдань, терміном і формою проведення тематичного оцінювання; запропонувати список навчальних посібників. Форми і тривалість (не більше 2 -х академічних годин) тематичного оцінювання, обсяг і зміст навчального матеріалу визначаються вчителем.

Семестровий бал (СБ) виставляється учням на основі тематичних (ТБ) або скоригованих тематичних балів (СТБ).

Семестрові роботи як окремі підсумкові роботи не проводяться.

Семестровий бал має бути наближеним до середнього арифметичного від суми скоригованих тематичних балів. При цьому мають враховуватися динаміка (зміна) особистих навчальних досягнень учня з предмета; важливість теми (тривалість вивчення теми, складність її змісту, ступінь узагальнення матеріалу тощо).

Знайомимо учнів з Інтернет-ресурсами з історії цього періоду

ІІІ . Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником.

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (12.09.2013)
Переглядів: 391 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги