Урок 15 Тема. Козацько-селянські повстання 20–30-х років XVII ст. - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Понеділок, 05.12.2016, 01:21
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 15 Тема. Козацько-селянські повстання 20–30-х років XVII ст.
Урок 15 
Тема. Козацько-селянські повстання 20–30-х років XVII ст. 
Мета: визначати причини повстань 20–30-х років XVII ст., а також розглянути хід національно-визвольних повстань під проводом Т. Трясила, І. Сулими, П. Павлюка, Я. Острянина, Д. Гуні, з’ясувати їх значення; на основі історичних джерел навчити учнів аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть, причини і значення, давати характеристику історичним особистостям; на прикладах героїчної боротьби повстанців виховувати в учнів почуття патріотизму та почуття гордості за український народ. 
Основні поняття: «національно-визвольний рух», «Куруківська угода», «Ординація Війська Запорозького». 
Обладнання: текстові та візуальні історичні джерела, портрети керівників національно-визвольних повстань. 
Тип уроку: урок засвоєння нових знань. 
Очікувані результати 
Після цього уроку учні зможуть: 
• визначати причини та наслідки повстань 2 0–30-х років XVII ст., 
• показувати на карті території, охоплені національно-визвольним рухом; 
• визначати хронологічну послідовність основних подій; 
• називати імена визначних козацьких провідників; 
• на основі історичних джерел аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, порівнювати їх, визначати їх суть, причини й значення, давати характеристику історичним особистостям. 
Хід уроку 
І. Актуалізація опорних знань учнів 
Евристична бесіда 
1. До складу якої держави входило більшість українських земель на початку XVII ст.? 
2. Яку політику провадила Річ Посполита щодо українців? 
3. Яким було становище українського козацтва на початку XVII ст.? 
4. Назвіть основні ознаки соціально-економічного розвитку українських земель у складі Речі Посполитої на початку XVII ст. 
5. Як розвиток господарства впливав на становище українського населення? 
6. Що вам відомо про становище українських селян та міщан? 
ІІ . Мотивація навчальної діяльності 
Робота з документами 
Учитель пропонує учням опрацювати три документи, які допоможуть їм пригадати соціально-економічне й політичне становище українських земель на початку XVII ст. Клас поділяється на три групи. На виконання завдання дається час до 5 хв. 
1-а група 
Документ 1 
«На початку 20-х років XVII ст. загострюються відносини козацтва з польськими властями. Відігравши вирішальну роль у Хотинській війні, в якій Польща здобула перемогу, козацтво зазнало поразки. За умовами миру, укладеного 1621 р., йому заборонялося судноплавство по Дніпру та вихід у Чорне море. Крім того, польський уряд не виплатив зароблених козаками грошей та скоротив реєстр. Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями. У відповідь на утиски з боку Польщі козацтво, демонструючи свою незалежність, активізувало втручання в турецько-татарські справи. 
...Вони заявили: «Мир укладав король, а не ми!» Частина учасників Хотинської війни, яка змушена була повернутися в шляхетські маєтки, відмовилися від виконання феодальних повинностей. Особливого розмаху ці процеси набули на Київщині, де чимало місцевих жителів «покозачилися», тобто самовільно проголосили свою належність до козацького стану». (Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 140–141)
Завдання 
1. Охарактеризуйте становище українського козацтва на початку XVII ст. 
2. Чому в даний період зростало невдоволення козацтва? 
3. Поясніть слова з документа: «Утворилася значна невідповідність між силою, авторитетом, впливом козацтва та його реальними правами та привілеями». 
2-а група 
Документ 2 
«Домінуючі позиції в економіці посідали українські і польські магнати, які зосередили у своїх руках величезні масиви земель. Вони володіли десятками міст і містечок, тисячами сіл. Щоб збільшити виробництво сільськогосподарської продукції на продаж, шляхта і магнати організовували фільварки. Вони відбирали у селян земельні наділи, позбавляли їх особистої свободи і змушували виконувати кілька днів на тиждень панщину. ...Міщани також виконували різні повинності на користь своїх власників, старост, воєвод. Багато міст мали привілеї на магдебурзьке право, але ...водночас православні міщани... зазнавали тяжких національно-релігійних та економічних утисків». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 58) 
Завдання 
1. Охарактеризуйте соціально-економічне становище українських селян та міщан на початку XVII ст. 
2. Як українці висловлювали своє невдоволення таким становищем? 
3-я група 
Документ 3 
«Істотно змінилися політичні позиції запорозьких козаків. Вони вже не замикалися на своїх вузькостанових проблемах. ...Козаки почали енергійно відстоювати інтереси православної церкви. Збагатився їхній політичний досвід. Козаки навіть домагалися права брати участь в обранні польського короля». (Сас П. М. Історія України. XVI–XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 59) 
Завдання 
1. Охарактеризуйте політичне становище України на початку XVII ст. 
2. Як воно вплинуло на розгортання національно-визвольного руху? 
3. Дайте визначення терміна «національно-визвольний рух». 
Після роботи з документами учні доходять висновку, що соціально-економічне і політичне становище України на початку XVII ст. ускладнюється, зростає невдоволення українського населення, і це все впливає на розгортання національно-визвольного руху. 
Національно-визвольний рух — масовий рух різних станів населення за політичну, соціальну і релігійну свободу всього народу. 
На основі опрацьованого матеріалу визначають причини національно-визвольних повстань початку XVII ст. і складають схему. 

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу 
У ч и т е л ь. У вересні 1625 р. польська влада відправила на Київщину 30-тисячне військо під командуванням Станіслава Конєцпольського, 
щоб приборкати непокірних козаків. Проти них виступило місцеве населення та запорожці під командуванням гетьмана Марка Жмайла. 
Відбулася велика битва біля Курукового озера, але жодна зі сторін не досягла перемоги. Почалися переговори. У козацькому середовищі посилюється поміркована течія. Марка Жмайла було усунуто від гетьманства, і булаву було передано Михайлу Дорошенку, 
який підписав з Конєцпольським мирну Куруківську угоду. 
Куруківська угода (1625) 
Козацький реєстр був визначений у 6 тис. 
Ті, хто не увійшов до реєстру, мали повернутися до маєтків своїх власників. 
Тисяча реєстровців мали на Запорожжі перешкоджати втечам селян. 
Козаки мали відмовитися від морських походів, не підтримувати відносини з іншими державами, не втручатися в релігійні справи 
Робота з документом 
Документ 4 
«Куруківська угода була компромісом між офіційною польською владою та верхівкою козацтва, але вона зовсім не задовольняла інтереси більшості повсталих, які мусили повертатися у кріпацтво. Саме тому вона прискорила остаточний поділ козацтва на дві групи: заможне реєстрове козацтво, яке дотримувалося поміркованої лінії та йшло на компроміси з урядом, і нереєстрове, яке посідало радикальну позицію». 
(Бойко О. Д. Історія України. — К.: Академія, 2002. — С. 141) 
Запитання 
Чи згодні ви з оцінкою Куруківської угоди, яка подається в цьому документі? Свою відповідь аргументуйте. 
Робота в групах 
Питання про національно-визвольні повстання доцільно буде опрацювати в групах шляхом поєднання роботи з довідковим матеріалом, роботи з підручником та з історичними джерелами. Групи треба створити за вибором учителя так, щоб у кожній групі був один сильний учень, який зміг би на даному етапі уроку виконати роль «учителя» для своєї групи. На виконання даного завдання учням надається час 5–6 хв., а потім групи презентують результати своєї роботи, а вчитель у разі необхідності доповнює їхні розповіді. 
1-а група 
Історична довідка 
Тарас Федорович (Трясило) 
• Обіймав посаду корсунського полковника, а з 1629 р. — козацький гетьман. 
• Навесні 1630 р. очолив повстання проти польської влади на Київщині та Полтавщині. 
• Завдав поразки польським військам під Корсунем і здобув Переяслав, який польські війська так і не змогли відбити у повстанців. 
• 20 травня 1630 р. влаштував полякам «Тарасову ніч», знищивши велику кількість ворогів, причому багатьох представників найшляхетніших польських родів. 
• Після укладення Переяславської угоди (29 травня 1630 р.), яка підтвердила умови Куруківської угоди і збільшила реєстр до 8 тис., Трясило з частиною козаків відійшов на Запорожжя, пізніше намагався організувати нове повстання проти Польщі. 
Документ 5. Тарасова ніч (уривок із поеми) 
...Обізвавсь Тарас Трясило 
Гіркими сльозами: 
«Бідна моя Україно, 
Стоптана ляхами!» 
...Обізвався пан Трясило: 
«А годі журиться! 
А ходім лиш, пани-брати, 
З поляками биться!» 
...Лягло сонце за горою, 
Зірки засіяли, 
А козаки, як та хмара, 
Ляхів обступали. 
Як став місяць серед неба, 
Ревнула гармата; 
Прокинулись ляшки-панки — 
Нікуди втікати! 
Прокинулись ляшки-панки, 
Та й не повставали: 
Зійшло сонце — ляшки-панки 
Покотом лежали. 
Червоною гадюкою 
Несе Альта вісти, 
Щоб летіли крюки з поля 
Ляшків-панків їсти. 
Налетіли чорні крюки 
Вельможних будити; 
Зібралося козачество 
Богу помолитись. 
Закрякали чорні крюки, 
Виймаючи очі; 
Заспівали козаченьки 
Пісню тії ночі, — 
Тії ночі кривавої, 
Що славною стала 
Тарасові, козачеству, 
Ляхів що приспала. 
(Шевченко Т. Г. Тарасова ніч // Кобзар. — К.: Радянська школа, 1983. — С. 35–37) 
Завдання 
1. Охарактеризуйте повстання 1630 р. під керівництвом Тараса Трясила. 
2. Якими були його наслідки? 
3. Яку подію змалював Т. Г. Шевченко у своїй поемі? 
4. Як ви вважаєте, чому Тарас Федорович отримав прізвисько Трясило? 
2-а група 
Історична довідка 
Фортеця Кодак 
• Її спорудження розпочалося після постанови польського уряду «Про припинення козацького свавілля». 
• Вирішено було збудувати її на правому березі Дніпра поблизу Кодацького порогу. 
• Фортеця мала б перешкоджати втікачам потрапити на Січ, а також перекрити постачання Запоріжжя продовольством і боєприпасами. 
• Керував будівництвом французький військовий інженер Гійом де Боплан. 
• Споруджена була за чотири місяці. 
• У фортеці розмістився гарнізон з 200 німецьких найманців під керівництвом Жана Маріона. 
Іван Сулима 
• Народився на Чернігівщині в родині дрібного шляхтича. 
• Гетьман нереєстрових козаків, брав участь у походах проти турків тататар. 
• У 1635 р. очолив повстання козаків, з якими захопив і зруйнував фортецю Кодак. 
• Схоплений поляками і разом з іншими учасниками повстання страчений. 


Запитання 
1. Яким був склад учасників повстання 1637 р.? 
2. Чому повстанці вимушені були піти на підписання мирної угоди? 
3. Унаслідок яких подій польський уряд ухвалив «Ординацію Війська Запорозького»? Що вона передбачала? Спробуйте її порівняти з Куруківською угодою. 
Завдання 
1. Охарактеризуйте результати повстання 1637–1638 рр. 
2. Про які суперечності між козацькою старшиною та «голотою бурлацькою» йдеться в думі? 
3. Порівняйте козацько-селянські повстання 90-х рр. XVI ст. і повстання 30-х рр. XVII ст. Що вони мали спільного і чим різнилися? 
ІV. Узагальнення та систематизація знань 
На закріплення учитель пропонує учням визначити особливості, значення та наслідки козацьких повстань початку XVII ст. 
Робота в групах (за методом «Дерево рішень») 
Клас поділяється на три групи. 
1-а група. З’ясовує особливості козацько-селянських повстань початку XVII ст. 
2-а група. Наслідки козацько-селянських повстань початку XVII ст. 
3-я група. Значення козацько-селянських повстань початку XVII ст. 
Особливості Наслідки Значення 
Участь селян і міщан у повстаннях, масове покозачення населення. 
Боротьба за соціальне визволення. 
Релігійні гасла. 
Національно-визвольна спрямованість. 
Боротьба за встановлення козацьких порядків 
Поширення ідей національного визволення серед українського населення. 
Набуття досвіду визвольної боротьби. 
Наступ польської влади на права козаків, посилення утисків козацтва 
Повстання засвідчили, що козацтво є провідною верствою українського суспільства. 
У ході повстання вперше звучать звернення до всього населення України із закликом підтримати козаків. 
Чітко визначалася мета Боротьби — визволення України з-під влади Речі Посполитої 
V. Домашнє завдання 
1. Опрацювати відповідний матеріал за підручником. 
2. Скласти хронологічну таблицю «Козацькі повстання 2 0–30-х років XVII ст.».
Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (13.09.2013)
Переглядів: 648 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги