Урок 13 Тема. Церковне життя після Берестейської унії - Конспекти уроків історії України 8 клас - Конспекти уроків - Каталог статей - СВІТ ЗНАНЬ!
Вівторок, 06.12.2016, 15:04
Вітаю Вас Гість | RSS

СВІТ ЗНАНЬ!

Меню сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
ДПА -2013
ЗНО - 2013

Каталог статей

Головна » Статті » Конспекти уроків » Конспекти уроків історії України 8 клас

Урок 13 Тема. Церковне життя після Берестейської унії

Урок 13

Тема. Церковне життя після Берестейської унії

 

Мета: охарактеризувати становище греко-католицької та православної церков після Берестейської унії, а також дати оцінку історичній діяльності Петра Могили щодо впорядкування церковного життя; розвивати в учнів уміння на основі джерел інформації аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, давати характеристику історичним діячам, робити висновки та узагальнення.

Основні поняття: «право ставропігії».

Обладнання: схеми, таблиці, документи, ілюстрації, портрети Іова Борецького та Петра Могили.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• визначати вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні;

• характеризувати становище греко-католицької та православної церков після Берестейської унії;

• називати діячів культурно-церковного життя;

• давати оцінку історичній діяльності Петра Могили щодо впорядкування церковного життя;

• на основі джерел інформації аналізувати й узагальнювати історичні явища та події, давати характеристику історичним діячам, робити висновки та узагальнення

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

1. Яким було становище православної церкви в другій половині XVI ст.?

2. Чому з’явилася ідея про унію православної та католицької церков? На яких умовах пропонувалося здійснити унію?

3. Чи вдалося об’єднати католицьку і православну церкви в єдину християнську церкву? Чому?

4. Розкажіть про утворення греко-католицької церкви.

ІІ . Мотивація навчальної діяльності

Робота з документом

Документ 1. Із промови українського православного шляхтича Лаврентія Деревинського

«Придивися ще до образ і нечуваного гноблення — хіба не гноблення народу нашого руського те, що, крім наших міст, коїться у Львові? Хто сповідує грецьку віру і не перейшов в унію, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою і бути прийнятий до цеху. Не дозволяється поважати за церковним обрядом тіло померлого і відкрито приходити до хворого з тайними Божими...» (Власов В. Історія України: Підручникдля 8 класу. — К.: Ґенеза, 2004. — С. 61–62)

Завдання

1. На основі даного документа схарактеризуйте вплив Берестейської унії на церковне життя в Україні.

2. Які зміни сталися в становищі Української православної церкви?

Учитель підсумовує виступи учнів.

ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

У ч и т е л ь.

Берестейська унія стала тією подією, яка на багато років визначила особливості церковного життя в Україні. Вона замислювалася з метою подолати кризу православної церкви, але насправді призвела до розколу українців.

Унія ще більше погіршила становище православної церкви і спричинила посилення боротьби на її захист. Цю боротьбу очолювали православні церковні братства, що домоглися права ставропігії. Це право мали Львівське, Луцьке та Київське братства. Правоставропігії — право підпорядковуватись не своїм єпископам, а безпосередньо патріарху.

Становище новоствореної греко-католицької (уніатської) церкви теж залишалося складним. Уніатські священики не отримали обіцяних прав, рівність уніатської і католицької церков не була досягнута. Українці ставилися до греко-католицької церкви як до чужої. До того ж її використовували католики в боротьбі з православними.

Ці всі суперечності ще більше ускладнювали й без того складне становище православної церкви в Україні.

На захист православ’я стали запорожці, які підтримували братства коштами та військовою силою.

Робота з документом

Документ 2

«Покровителями й оборонцями братств стали запорожці, а найбільше допомагав Сагайдачний.

Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими

напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне було тоді українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан,

Сагайдачний попросив його висвятити українському народу митрополита і єпископів, щоб наглядали за священиками та щоб стерегли й обороняли віру». (Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомінвіків. — К.: Проза, 1994. — С. 72)

Запитання

1. Як ви вважаєте, чому козацтво стало на захист православ’я?

2. Яку підтримку воно надавало православній церкві?

У ч и т е л ь. Таким чином, у православних колах, які були пов’язані з Київським братством і Військом Запорозьким, народився план відновлення православної ієрархії, оминаючи королівську владу. З цією метою вирішено було скористатися приїздом у Київ у 1620 р. єрусалимського патріарха Феофана. Відновлення православної ієрархії стало можливим насамперед завдяки політичній і військовій підтримці запорожців, які виступили в авангарді боротьби за релігійні права та свободи українського народу.

Робота в групах

Клас поділяється на три групи.

1-а група працює з історичною довідкою та документом, які характеризують діяльність Іова Борецького.

2-а та 3-я групи працюють із джерелами інформації, які характеризують діяльність Петра Могили. На виконання завдання їм відводиться 5 хвилин, а потім учні демонструють результати своєї роботи.

1-а група

Історична довідка

Іов (Іван) Борецький

• Український церковний, політичний і освітній діяч;

• народився на Львівщині, навчався у Львівській братській школі, а потім за кордоном;

• працював учителем, а потім ректором Львівської братської школи;

• у 1618 р. був обраний настоятелем Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві;

• У 1620 р. висвячений митрополитом;

• великі надії покладав на розвиток освіти та книгодрукування, заснував Київську братську школу і був її покровителем.

Документ 3. Із «Порад до благочестя» Іова Борецького

«Треба жити свято і управляти довіреною вам паствою за церковними правилами, обирати на посади людей достойних і ревнителів благочестя для гарантій успіху в боротьбі з католицизмом, запроваджувати братства й школи, відкривати друкарні, при потребі скликати собори для розв’язання церковних справ, намагатися відвернути від переходу в унію передусім українську шляхту, яка через своє відступництво завдає шкоди церкві й вірі православній».

Завдання

1. На основі даного документа визначте, які шляхи пропонував Борецький, щоб подолати кризовий стан православної церкви.

2. Що він зробив для того, щоб вивести церкву з такого стану?

У ч и т е л ь. У 1632 р. по смерті Сигізмунда III відбулися вибори нового польського короля.

Ним став його син Владислав IV, який прагнув заволодіти ще й короною московського царя. Для війни з Московською державою йому потрібна була підтримка православного населення Речі Посполитої, насамперед запорозьких козаків.

У 1632 р. були складені так звані «Пункти для заспокоєння руського народу». Згідно з цим документом узаконювалися кілька православних єпархій. За православними визнавалися свобода богослужіння, право споруджувати церкви і шпиталі, засновувати

школи, друкарні і братства.

Легалізація православної церкви відкрила шлях до її організаційного зміцнення.

2-а група

Історична довідка

Петро Могила

• Народився 1596 року в сім’ї молдовського господаря, навчався у Львівській братській школі, а потім у європейських університетах;

• служив у польському війську, брав участь у битві під Хотином, але згодом постригся в ченці;

• у 1627 р. затверджений архімандритом Києво-Печерської лаври, а 1632 року — митрополитом Київським і Галицьким;

• був видатним богословом і організатором;

• з його ім’ям пов’язана нова доба в історії Української православної церкви.

Документ 4. Із обітниці Петра Могили

«Я, Петро Могила, милістю Божою і за власною своєю мовою умислив фундувати школи, аби молодь у побожності, у звичаях добрих, у науках вільних навчена була... на користь і втіху православного роду».

   

Завдання

1. Охарактеризуйте історичного діяча Петра Могилу за вже відомим вам планом.

2. На прикладі його діяльності визначте, яку роль відігравала православна церква у житті України першої половини XVII ст.?

3-я група

Історична довідка

Церква Спаса на Берестові

Церква була споруджена напр. ХІ — на початку ХІІ ст. як головний храм Спасо-Преображенського монастиря й заміська резиденція київських князів. Під час навали хана Батия церкву було зруйновано і відбудовано потім у XV ст. На початку XVII ст. вона стала греко-католицькою. Православним її повернув у 1631 р. Петро Могила, віддавши за неї одну зі своїх вотчин. Для відбудови церкви він запросив грецьких майстрів, які оновили храм, оздобивши його фресками.

Завдання

1. Як джерела характеризують діяльність Петра Могили?

2. У чому полягало значення його діяльності для України?

Розповідь учителя

Після легалізації православної церкви у 1632–1633 рр. уніати отримали сім, а православні п’ять єпархій. Становище уніатської церкви ускладнилося. З одного боку, їй протистояла узаконена й організаційно зміцніла православна церква. З іншого боку, уніатське духовенство зіткнулося з опором представників католицького духовенства, які були

невдоволені тим, що уніати позбавляли їх прибутків, оскільки переманювали до себе віруючих.

У 30-х роках XVII ст. політичне становище уніатської церкви стало вкрай хитким. Вона не змогла залучити до унії всіх українців і білорусів. Це й примусило польський уряд розпочати співпрацю з православною церквою і прийняти «Пункти для заспокоєння руського народу».

У 1621 р. з пропозицією примирення уніатської та православної церков виступив Й.-В. Рутський. Цю пропозицію підтримав Сигізмунд III. Нею зацікавилися деякі православні церковники — І. Борецький, М. Смотрицький, П. Могила.

Спроба об’єднати православних та уніатів в одну церкву виявилася невдалою.

По-перше, після Берестейського собору 1596 р. в українському суспільстві стався досить глибокий розкол між прихильниками обох Церков. По-друге, створення окремого патріархату для українців та білорусів не відповідало інтересам папського Риму.

Завдання

1. Які робилися спроби порозуміння між православною та греко-католицькою церквами в першій половині XVII ст.?

2. Хто був ініціаторами цих спроб?

3. Чому вони були невдалими?

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Історичний диктант

1. Берестейська церковна унія була задумана, щоб подолати кризу православної церкви, але насправді привела до __ __.

2. Право підпорядковуватись не своїм єпископам, а безпосередньо патріархові називається __ __.

3. Коли в 1620 р. з Москви через Київ проїжджав єрусалимський патріарх Феофан, то до нього звернулись представники від усього українського громадянства з проханням __ __ __.

4. У сан київського митрополита було висвячено __ __.

5. У 1632 р. були укладені так звані «Пункти для __ __ __».

6. 1632 р. митрополитом Київським і Галицьким був затверджений __ __.

7. Петро Могила обмежив право магнатів втручатися у __ __.

8. У Львівській друкарні було видано працю П. Могили __ .

9. Після легалізації православної церкви у становище уніатської церкви __.

10. На православному церковному соборі в Києві у 1629 р. Розглядалося питання про __ __.

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником

Категорія: Конспекти уроків історії України 8 клас | Додав: Alisan (13.09.2013)
Переглядів: 728 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Пошук
1 - 11 класи
Друзі сайту
Бібліотека
Теги